На лівому березі Києва правоохоронці викрили 11 підпільних закладів гральних автоматів. Вони працювали під виглядом терміналів державної лотереї. У межах розслідування справи правоохоронці провели 20 обшуків.
Про це поінформували у Київській міській прокуратурі.
За даними слідства, організатори нелегального бізнесу без дотримання умов ліцензування під виглядом терміналів державної лотереї створили мережу з 11 закладів гральних автоматів на лівому березі столиці. Правоохоронці виявили 30 людей, причетних до проведення підпільних азартних ігор.
За оперативними даними, мережа гральних закладів щомісяця приносила до 1 млн грн прибутку.
"За результатами проведених обшуків правоохоронці вилучили понад 135 комп’ютерів з симуляторами гральних автоматів, інші речові докази та грошові кошти, здобуті злочинним шляхом", — йдеться у повідомленні.
Столичні прокурори також поінформували, що наразі 7 фігурантам кримінального провадження повідомили про підозру за ст. 203-2 ККНезаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей України. Санкція статті передбачає накладення штрафу від десяти тисяч до сорока тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Що відомо про гральний бізнес в Україні
Гральний бізнес в Україні заборонений законодавчо з 2009 року. Утім, оператори лотерей знаходили "лазівки" в законі та продовжували займалися ігровою діяльністю. У грудні 2019-го року тодішній міністр МВС Арсен Аваков дав вказівку закрити всі гральні заклади, які працюють на території України.
Щоб законодавчо врегулювати гральний бізнес, у липні 2020 року Верховна Рада ухвалила відповідний закон. Цим рішенням парламентарії дозволили діяльність офлайн- та онлайн-казино, покер в інтернеті, букмекерську діяльність та гральні автомати.
В Україні дозволено розташовувати зали з ігровими автоматами тільки в готелях, які мають три-п'ять зірок, а в чотири-п'ятизіркових — казино. Дозволений вік учасника азартних ігор — від 21 року.
За ведення грального бізнесу без ліцензії передбачена кримінальна відповідальність: штраф від 170 тисяч до 680 тисяч гривень, за повторне порушення — від 680 до 850 тисяч гривень або ж позбавлення волі.
