У Києві відбувся восьмий щорічний "Марш Пам'яті" з нагоди вшанування жертв Бабиного Яру. До акції долучилися більше сотні людей. Вони зустрілися біля кінотеатру "Київська Русь" і колоною пройшли до пам'ятника жертвам Голокосту "Менора" у Національному історико-меморіальному заповіднику "Бабин Яр".
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного, яка поспілкувалася з учасниками ходи.
Для участі у "Марші Пам'яті" Віталій Камозін спеціально приїхав до столиці з Дніпра. Він буває на цій акції вже кілька років, щоб віддати шану жертвам масових розстрілів нацистами, хоча серед родичів юнака загиблих у ті часи немає.

"Ми маємо пам'ятати про 6 млн жертв Голокосту. Віддавати їм шану", — переконаний Віталій.
За його словами, на території тогочасної України проживали більш ніж півтора мільйона євреїв, а зараз залишилося близько ста тисяч. "Ми розуміємо, що ціла національна спільнота в Україні була майже повністю знищена..." — каже учасник маршу.
Увосьме "дорогу смерті" 1941-го року проходить Євгенія Городецька. Її син, Євген, засновник цієї меморіальної акції. Жінка приїхала до Києва з Житомира.

"Стільки людей загинули безневинно. Повинно бути, щоб люди їх пам'ятали, щоб це ніколи не повторилось", — розповідає жінка про мету ходи.
Її дідусь і бабуся так само були вивезені фашистами з власних домівок і розстріляні у 41-му році, але не в Бабиному Яру, а під Житомиром. Тож участь у нинішньому марші, за словами Євгенії Володимирівни, данина і їхній пам'яті.
Жінка розказала, що їй дуже приємно зустрічати на "Марші Пам'яті" учасників минулорічних акцій. На думку пані Євгенії, коли буде перемога і мир в Україні, багато людей повернуться з-закордону і учасників ходи буде більше в майбутньому.
"Бо люди вже відчули "смрад" війни, це горе, це нещастя, і вони повинні залишати пам'ять, щоб це не повторилось ніколи!" — наголошує вона.
Організатор "Маршу Пам'яті" Євген Городецький розповів, що кілька років тому цей маршрут він пройшов сам. Потім почали приєднуватись друзі. Так пам'ятний марш відбувається восьмий рік поспіль. Не завадив і воєнний стан.
За словами ініціатора, під час сьомого Маршу Пам'яті був дощ. Однак вшанувати жертв Голокосту прийшли більше ста людей. А загалом перед повномасштабною війною на акції було близько 2-х тисяч учасників, які спеціально приїздили до столиці. Також привозили дітей з усієї України.
"Це — наша пам’ять. І сьогодні це ще важливіше, ніж було до початку повномасштабної війни", — так Городецький коментує традицію віддавати шану жертвам Голокосту і воєнних злочинів.
"Сьогодні в Україні є багато таких місць, про які ми ще не знаємо, які завтра відкриються. У нашому сьогоденні відбувається така ж сама трагедія, яка відбулася в 41-му році тут, у Бабиному Яру", — каже Євген. І додає:
"Ми цю традицію повинні передати далі, щоб наші діти ходили не лише в місця масових розстрілів Другої світової, а й ходили в Бучу, Ірпінь, Бахмут".
Зазвичай "Марш Пам'яті" до роковин трагедії Бабиного Яру починається в парку навпроти кінотеатру "Київська Русь". На думку організатора, саме на цій локації сходилися 3 колони людей у 1941 році, які далі йшли у Бабин Яр: жителі Києва йшли з Євбази (колишній район Єврейського базару), з Печерська та з Подолу. Відстань до Бабиного Яру — близько 3 км.

"Наша ціль була пройти цей шлях. За ці 45 хвилин або годину, коли ми йдемо, ми можемо уявити собі, як ішли вони, і пережити це все", — пояснює засновник "Маршу Пам'яті".
У Бабиному Яру на учасників ходи чекає рабин, який читає поминальну молитву.
За словами Городецького, під час цієї жалобної акції ніколи немає політичних лозунгів чи політиків.
"Це для кожного з нас. Це про нашу пам’ять. Щоб вона в нас була", — наголошує організатор.