У Києві біля Офісу президента на мітинг зібралися родичі та близькі полонених чи зниклих безвісти військовослужбовців. Такі акції, організовані представниками ГО "Волю захисникам Маріуполя", у столиці відбуваються щодня протягом останніх двох місяців. Сьогодні, 7 вересня, до них долучилися й представники "Спільноти родин Оленівки".
Як повідомляє кореспондентка Суспільного, головна вимога учасників акції — знайти і повернути додому полонених чи зниклих безвісти військовослужбовців.
Інна приїхала до Києва з Вінниці. Жінка розповіла Суспільному, що її чоловік і син боронили Маріуполь, а коли вийшли з заводу "Азовсталь", потрапили у полон до військ РФ.
"Перенесли пекло на "Азовсталі", потім ще Оленівка — був теракт, син поранений. Сюди приїхала, тому що не звертають уваги на цей теракт в Оленівці. Спочатку всі говорили, а зараз почали забувати", — розповідає жінка.
За її словами, разом з іншими представниками організацій "Волю захисникам Маріуполя" та "Спільнота родин Оленівки" неодноразово зверталася по допомогу до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими та до Офісу президента.
"Кожен місяць їздимо в Координаційний штаб, зверталися і писали листа до президента, щоб з нами зустрівся. Але нас ігнорують, відправляють листи в координаційний штаб. А Координаційний штаб завжди говорить, що ми маємо діло з Росією, яка зриває обміни. З ними важко домовлятися. Ми це розуміємо. Але ми не знаємо, в якому стані наші поранені, чи надається їм допомога чи ні. Не знаємо навіть, де вони", — каже учасниця акції.
Чи відбувається комунікація з родинами військовополонених Суспільне намагалося з'ясувати в Офісі президента, однак на наші дзвінки там не відповіли. Водночас, представник Головного управління розвідки Андрій Юсов сказав Суспільному, що зустрічі з родичами полонених чи зниклих безвісти військових відбуваються майже щодня.
"Можливо, є певна дискомунікація. Бо навіть сьогодні (7 вересня — ред.) з учасниками акції, людьми, які сьогодні тримали плакати, відбулася зустріч в Координаційному штабі. Після я зустрічався з кількома активістами спільнот. Тобто зустрічі відбуваються ледь не щодня. Взаємодія постійно підтримується, ніхто нікого не уникає. Все відбувається регулярно. Фізично і я присутній, коли в мене є можливість. Якщо хтось не може зустрітись, то давайте дані цієї людини мені, або мої контакти їй. Я відкритий", — сказав Юсов.
Анастасія Гондюл не має жодної інформації про стан і місце перебування свого чоловіка — бійця полку "Азов". Військовий був серед тих, хто утримувався в колонії у селищі Оленівка.
"193 захисники за напередодні створеними списками зібрали, завели в ангар і підступно підірвали. Більш ніж 50 загинули і більше 100 — отримали поранення. Мій чоловік в списку важкопоранених. Його показали в серпні минулого року з донецької лікарні після цього теракту. Зняли з ним інтерв’ю, де він звернувся особисто до мене. Більше про нього нічого невідомо. Де він і в якому стані утримується — нічого невідомо", — сказала Анастасія Гондюл.
Чекає з полону доньку Олена Гіоргадзе. Про неї, розповідає жінка, немає інформації з 8 лютого 2022 року. Тоді військова поїхала на ротацію і потрапила на "Азовсталь". Відтоді про дочку жодної інформації.
"Борюсь і закликаю, щоб хоч якусь інформацію мені надали про доньку. Всі кажуть, що з жінками дуже складно. Просто я не знаю, куди йти і куди писати. Я хочу, щоб порушили питання саме щодо жінок. Я не знаю, чи жива моя донька, чи вона загинула, чи вона в полоні. Вважається, що в полоні. Але це не підтверджено жодною стороною. Ні Червоним хрестом, ні стороною країни-агресора", — розповідає Олена Гіоргадзе.
Лариса Улахли виїхала з тимчасово окупованого Маріуполя у червні торік. Її син 86 днів обороняв місто і нині перебуває у полоні. Жінка другий місяць приходить до Офісу президента з проханням допомогти знайти і повернути додому військовополонених.
"Я втратила у Маріуполі сестру з племінником, я залишилась одна. Весь час я не живу, а існую. У мене залишився один син, якому я не можу допомогти", — каже Лариса Улахли.
Жінка розповіла, що ГО "Волю захисникам Маріуполя" планує організувати пішу ходу до Києва з метою привернути увагу до проблем українських військовополонених. Стартує хода 12 вересня у Кременчуку Полтавської області і завершиться у столиці.
