У Чорнобильському радіаційно-екологічному біосферному заповіднику після пожеж, які палали навесні та влітку поступово відновлюється життя. Науковці виявили на обгорілих деревах піронему — гриб, який пристосований до життя на згарищах.
Про це сьогодні, 30 жовтня, повідомили у заповіднику.
Зазначається, що вогонь для цього гриба не лише руйнування, а й можливість. Його спори здатні переживати несприятливі умови, а тепло та зміни хімічного складу середовища після горіння створюють сприятливі умови для проростання.
Науковці інформують, що піронема не схожа на звичні гриби з ніжкою та шапкою. Її плодові тіла крихітні, чашоподібні, рожеві, помаранчеві або червонувато-оранжеві. Вони можуть зростатися між собою, утворюючи на обгорілому ґрунті суцільні плями або кіркоподібні скупчення. На тлі чорного вугілля така яскрава барва особливо помітна.
«Відновлення лісу починається задовго до появи першого зеленого паростка. Іноді його перші ознаки можна помітити просто під ногами — на землі, яка ще зберігає сліди вогню», — йдеться у повідомленні.
Раніше у Чорнобильскому заповіднику розповіли, що руді лісові мурахи вижили після масштабних пожеж, які вирували у травні-липні 2026 року. Науковці називають це дивом, бо для мурах лісова пожежа — «катастрофа у повному сенсі цього слова». Нині ця тема є предметом дослідження під назвою «Мурашиний постапокаліпсис».
Також на території Чорнобильського заповідника науковці виявили листочню кучеряву. Це — рідкісний гриб, занесений до Червоної книги України зі статусом «зникаючий». Його також називають спарасисом кучерявим, грибом-бараном або грибною капустою, оскільки замість звичної шапки у нього кулясте плодове тіло з численних хвилястих, розгалужених лопатейВирости складного плодового тіла. Воно нагадує мереживо, пишні кучері або головку цвітної капусти.
Що відомо про фауну Чорнобильського заповідника
У Чорнобильському заповіднику зафіксували другий випадок гніздування золотомушки червоночубої — найменшого птаха України, занесеного до Червоної книги. Її вага: 5–7 грамів (для порівняння: звичайний горобець важить приблизно 25 грамів).
Нині їх в країні налічується близько 400 пар. Їхня манера польоту нагадує метеликів – пташки зависають біля гілочок, немов колібрі. Тому в народі їх часто називають українськими колібрі. Під час спостережень вдалося помітити самця, який регулярно приносив комах у гніздо, що є ймовірною ознакою вигодовування пташенят.
Під час польових досліджень фахівці побачили гірського дрозда. Це вид птахів, якого не було на території регіону близько 50 років. В Україні дрізд гірський гніздиться переважно в Карпатському регіоні. Виявлення виду на Київщині, ймовірно, пов'язане з міграцією.
Минулої весни у Чорнобильському заповіднику на околиці села Кам'янка оселився рідкісний чорний лелека. У гнізді, розташованому на висоті понад 3 метри, можна було побачити трьох пташенят.
Коні Пржевальського — це останній у світі вид справжніх диких коней. У Чорнобильському заповіднику живе понад 120 тварин. Визначити точну кількість важко, оскільки тварини ведуть напівдикий спосіб життя й утворюють кілька стійких табунів.
Науковці почали реєструвати окремі особини-гідбриди. Коні добре вирізняються від інших меншими розмірами зубів і щелеп. Гібридизація є небажаним явищем, оскільки загрожує генетичній чистоті рідкісного виду.
