Сьогодні у Києві у Бабиному Яру провели урочистості з нагоди 85 роковин масових розстрілів. Біля пам'ятника «Менора» зібралися президент Володимир Зеленський, високопосадовці та іноземні гості, зокрема делегація з Ізраїлю. Вони вшанували загиблих хвилиною мовчання, запаленими лампадками та молитвами.
Про це з місця події повідомила кореспондентка Суспільного Олександра Кулібаба.
Також під час заходу презентували мистецькі проєкти присвячені роковинам трагедії. Серед них проєкт литовської мисткині Пауліни Пукіте під назвою «Тонка лінія» — дерева обвиті червоними мотузками.
«Цих фрагментів дуже-дуже багато. Вони розкидані по всій території Бабиного Яру, меморіального комплексу. Самі по собі вони дуже крихкі і їх легко зруйнувати. Але їх настільки багато, що знищити їх усі одразу практично неможливо. Вони наче птахи, що шебечуть. І суть цього твору полягає в тому, що якщо його пошкодити, його дуже легко відремонтувати. Тож ідея полягає в тому, щоб передати його мешканцям Києва, щоб вони його відремонтували, якщо вони хочуть зберегти цю пам'ять», — сказала Пауліна Пукіте.
Також до 85-тих роковин трагедії у Бабиному Яру презентували проєкт «Право на пам'ять» українського митця Михайла Алексеєнка.
«Моя робота — це якраз про пам'ять і процес пам'ятання, який неможливо завершити. Основним образом цієї роботи є таке ніби чорне бездонне провалля, в яке неможливо зазирнути, яке відсилає до ландшафту Бабиного Яру, який не зберігся. І над цією ніби такою прірвою розвивається білий камінець. В єврейській традиції камінь — це є символ шанування, який можна залишати на могилах», — сказав Алексеєнко.
Пік масових розстрілів мирного населення у Бабиному Яру припав на 29–30 вересня 1941 року, коли загинуло майже 34 тисячі людей. Понад половина страчених нацистами — євреї. Окрім єврейського населення, в урочищі знищували ромів, українських підпільників, зокрема, діячів УОН. Загалом упродовж 1941–1943 років Бабин Яр став братською могилою для понад 100 тисяч людей.
