Перейти до основного змісту
Удар по «Охматдиту»: генералу РФ, який координував атаку, повідомили про підозру

Удар по «Охматдиту»: генералу РФ, який координував атаку, повідомили про підозру

Удар РФ по «Охматдиту»
Наслідки удару по дитячій лікарні "Охматдит" у Києві 8 липня 2024 року. НДСЛ Охматдит/Facebook

Правоохоронці ідентифікували особу російського командира, який безпосередньо координував атаку по дитячій лікарні «Оматдит» 8 липня 2024 року у Києві. Йому заочно повідомили про підозру у порушенні законів та звичаїв війни, поєднаному з умисним вбивством.

Про це 31 серпня повідомив генпрокурор Руслан Кравченко.

За даними слідства, удар по «Охматдиту» безпосередньо координував генерал-майор-командир 22-ї важкої бомбардувальної авіадивізії дальньої авіації Збройних Сил РФ.

«Виконуючи наказ вищого військово-політичного керівництва росії, він віддав бойове розпорядження підпорядкованим підрозділам та координував завдання ракетного удару по дитячій лікарні»,— йдеться у дописі Кравченка.

Що відомо про наслідки атаки РФ на «Охматдит» у липні 2024 року

8 липня 2024 року російська крилата ракета Х-101 влучила в лікувальний корпус найбільшої дитячої лікарні країни. Тоді загинули лікарка та дідусь маленької пацієнтки. Щонайменше 34 людини дістали поранення, серед них дев'ятеро дітей.

На той момент у лікарні знаходилися 627 дітей, їх евакуювали в інші медичні заклади.

Ракета повністю зруйнувала корпус токсикології та пошкодила ще 4. Постраждали 10 хірургічних відділень, 5 онковідділень, 2 соматичні відділення, інтенсивна терапія, 2 реанімації, операційні блоки, відділення радіології та променевої терапії, частина онкогематологічної лабораторії.

Два корпуси дитячої лікарні «Охматдит», які поруйновані російським ракетним ударом 8 липня 2024 року, не підлягають відновленню. На будівництво нового корпусу спрямують, зокрема, і благодійні кошти.

9 червня 2025 року у Міністерстві охорони здоров'я повідомили, що почалося відновлення одного з корпусів дитячої лікарні «Охматдит» в Києві, який був пошкоджений російською ракетою. Наразі цей корпус повністю відновлений.

У лютому цього року генпрокурор Руслан Кравченко повідомляв, що більшість кримінальних справ розглядають у судах заочно, без допитів і затримання підозрюваних. Але, за його словами, «формується доказова база, яка працює як у національних провадженнях, так і є основою для майбутніх справ Міжнародного трибуналу».

Редакція розслідувань Суспільного розбиралася, як працює правосуддя над окупантами та що буде з вироками, які ухвалюють заочно.

Топ дня
Вибір редакції
На початок