Перейти до основного змісту
Фіктивне гуманітарне розмінування: шестеро фігурантів отримали підозри

Фіктивне гуманітарне розмінування: шестеро фігурантів отримали підозри

За процесуального керівництва Київської міської прокуратури, шістьом фігурантам повідомили про підозру у заволодінні десятків мільйонів гривень бюджетних коштів, виділених на гуманітарне розмінування сільськогосподарських земель. Підозрювані мали розмінувати угіддя у Чернігівській, Херсонській і Миколаївській областях, проте роботи не виконали.

Про це 22 червня повідомили в Офісі генпрокурора.

Слідчі встановили, що у 2024–2025 роках у Києві діяли кілька пов'язаних між собою підприємств. Вони брали участь у тендерах на розмінування земель у Чернігівській, Херсонській та Миколаївській областях.

"Після укладення договорів із Центром гуманітарного розмінування підрядники мали очищати поля від вибухонебезпечних предметів. Натомість, як встановило слідство, роботи фактично імітували, а в офіційні документи вносили неправдиві відомості про нібито розміновані площі", — йдеться у повідомленні ОГП.

Окремий епізод стосується Миколаївської області. За даними слідства, за фіктивне розмінування полів на території регіону з бюджету безпідставно перерахували 49,2 млн грн.

Підозри отримали:

  • керівники двох столичних приватних товариств, які виконували роботи з гуманітарного розмінування. Їхні дії кваліфіковано як заволодіння бюджетними коштами шляхом підроблення документів (ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України). Найсуворіша санкція інкримінованих статей передбачає до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
  • троє керівників груп розмінування та керівник агропідприємства, який підписував акти виконаних робіт. За даними слідства, вони знали, що фактичне розмінування не проводиться, однак сприяли оформленню документів про нібито виконані роботи. Їм інкримінують пособництво у заволодінні бюджетними коштами та складанні й видачі завідомо неправдивих офіційних документів (ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 366 КК України). Найсуворіша санкція статей — до 12 років тюрми з конфіскацією майна.

"Під час розслідування правоохоронці зафіксували розмови підозрюваних. У них вони, зокрема, обговорювали, що виконання робіт фактично ніхто не перевіряє", — додали в Офісі генпрокурора.

Що відомо про розмінування територій України

Станом на квітень 2026 року від початку повномасштабної війни підрозділи Державної служби з надзвичайних ситуацій розмінували майже 200 тисяч гектарів територій та знешкодили 600 тисяч вибухонебезпечних предметів. Як повідомили у ДСНС, Україна наразі є однією з найбільш замінованих країн світу. Потенційно забрудненими вибухонебезпечними предметами залишаються близько 133,3 тисячі квадратних кілометрів, що становить приблизно 20% усієї території країни. Йдеться переважно про тимчасово окуповані громади та райони, де тривають активні бойові дії.

7 січня 2026 року у Міноборони повідомили, що у 2026 році Україна плануватиме гуманітарне розмінування деокупованих територій із використанням цифрових рішень, які дають змогу визначати першочерговість очищення земель на основі аналізу великих масивів даних.

27 лютого 2025 року у Мінекономіки повідомляли, що Україні на розмінування територій, забруднених вибухівкою через повномасштабну війну, потрібно 29,8 мільярда доларів. Це на 4,8 мільярда менше, ніж вважали раніше.

Топ дня
Вибір редакції
На початок