У Києві збудували дизельний енергокомплекс потужністю понад 5 мВт 5 МВт — це значна потужність, якої вистачить для забезпечення електроенергією багатьох об'єктів. Наприклад, для забезпечення електроенергією та теплом багатоквартирних будинків, у яких проживає близько 1 мільйона мешканців. для резервного живлення критичної інфраструктури.
Про це повідомили у Київській міській державній адміністрації.
Це один із кроків у межах підготовки міста до наступного опалювального сезону, зазначили у КМДА.
Зокрема, роботи тривають одразу за кількома напрямами: відновлення пошкодженої інфраструктури, інженерний захист об'єктів; розвиток когенерації, резервного живлення та резервної системи теплопостачання. На об’єктах уже виконують ремонтні та будівельні роботи, встановлюють нове обладнання й залучають профільних фахівців.
"Київ запроваджує всі можливі варіанти й рішення для забезпечення додаткових потужностей. Це комплексний підхід, при якому застосовуємо різні, водночас дієві й апробовані технічні й технологічні моделі", – зазначив виконувач обов'язків першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв.
6 травня міністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба заявив, що Київ до 10 травня має надати уряду законтрактовані рішення з чіткими строками, графіком фінансування та відповідальними щодо реалізації комплексного плану енергостійкості. Якщо цього не буде зроблено, "необхідно оцінити управлінські можливості керівництва столиці готуватись до викликів, маючи всі ресурси для цього".
Натомість Кличко заявив, що центральна влада фактично самоусунилась від допомоги Києву у підготовці до опалювального сезону.
Що відомо про план енергостійкості Києва
3 березня 2026 року президент Володимир Зеленський провів засідання РНБО України, на якому затвердили плани стійкості для всіх областей та обласних центрів, крім Києва. Як повідомив Зеленський, столиці дали додатковий тиждень для оновлення та захисту плану підготовки до наступного опалювального сезону.
Міський голова Віталій Кличко своєю чергою зауважив, що комплексний план стійкості столиці, який представили на засіданні РНБО, потребує участі і допомоги держави. Пропозиції до плану вчасно подали Мінрозвитку громад та територій, а до його розробки залучали експертів енергетичної галузі.
5 березня президент Зеленський заявив, що Київ досі не подав план стійкості на наступний опалювальний сезон для затвердження урядом. Крайній термін — вівторок, 10 березня. А міський голова Віталій Кличко повідомив, що позачергове засідання Київради, на якому ухвалять проєкт плану стійкості, проведуть 9 березня.
План енергостійкості депутати Київради ухвалили з другої спроби — 10 березня на позачерговому засіданні. Він передбачає три складові фінансування. У першій — йдеться про заходи, пріоритетність яких визначена як критична, і їх можуть реалізувати вже наявним коштом міського бюджету до кінця 2026 року. Друга складова плану визначає більший перелік заходів, які місто може виконати після визначення джерел їх фінансування. Якщо буде перерозподіл коштів з міського бюджету, понад 13 мільярдів зможуть спрямувати на втілення плану до кінця 2026 року. Третя складова — це перелік заходів Комплексного плану стійкості Києва, що можуть бути виконані містом лише за умови змін до законодавства України, а також залучення до їхнього виконання фінансових, технічних та інших ресурсів центральних органів виконавчої влади. Київ розраховує отримати від держави понад 37,7 мільярда гривень.
У плані передбачається захистити 57 об'єктів критичної інфраструктури. Також йдеться про встановлення понад 200 МВт додаткової генерації для заживлення об'єктів тепло- і водопостачання, водовідведення та інших до кінця року.
20 березня Київ представив комплексний план енергостійкості на засіданні Координаційного центру. Це останній регіон, чий план підготовки до зими затвердив РНБО, повідомила прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко.
Заступник голови КМДА Петро Пантелеєв 25 березня заявив, що Київ розпочав підготовку до наступного опалювального сезону та вже реалізує план заходів з енергостійкості, на який передбачили понад 10 млрд гривень. За його словами, серед пріоритетів — відновлення енергетичних об’єктів після російських обстрілів, розвиток когенерації та збільшення кількості резервних джерел живлення.
