У Києві в суботу, 4 квітня, попрощалися з бійцем Російського добровольчого корпусу Тимофієм Ануфрієвим з позивним "Еней". Він — син відомого одеського художника-концептуаліста Сергія Ануфрієва та арткураторки Катерини Чалої, тривалий час жив в Одесі. Загинув на фронті 1 січня 2026 року.
Віддати шану бійцю на Байкове кладовище прийшли близько пів сотні людей: рідних, побратимів, друзів, передає кореспондент Суспільного.
У складі РДК він брав участь у численних бойових операціях, зокрема у звільненні Вовчанського агрегатного заводу у вересні 2024 року.
"Я пам'ятаю, як ми проходили злагодження у складі бойової групи. Тоді він мені здавався дуже зеленим, неготовим до війни, до її жахіть. Останні наші дні, які ми провели разом, я в ньому бачив вже справжнього воїна, який пройшов важкий шлях. І він сам мені зізнавався, що виріс духовно, морально і фізично", — поділився під час церемонії прощання одних із побратимів Енея.
Командир РДК Денис Капустін "White Rex" пригадав, як минулого літа приїхав в Одесу, щоб познайомитися з родиною Тимофія Ануфрієва.
"Шлях штурмовика на війні найскладніший. Тому мені щиро хотілося про всяк випадок сказати батькам Тимофія, що вони виховали справжнього героя, справжнього воїна, гідну молоду людину. І я пам’ятаю, як сяяли очі Тимофія, поруч була його прекрасна дівчина. Батьки повинні пишатися сином", — каже Денис Капустін.
Він додав, що Еней не був народжений для війни, як і більшість тих, хто взяв до рук зброю, щоб виборювати незалежність України. Він був народжений для мистецтва, любові і краси, проте загинув як справжній герой, наголосив командир РДК.
Представник хорунжої служби РДК Олексій Льовкін розповів, що Тимофій загинув 1 січня цього року під час стрілкового бою у безпосередньому контакті з противником.
"Він був вихований на античних, європейських цінностях, знав давньогрецьку мову, мріяв про створення мистецтва, про життя. Спочатку він був молодими філософом і з часом, прийшовши в РДК, він став воїном-філософом. Буквально наблизився до ідеалу давньогрецької людини, яка має бути з тілом атлета, душею дитини і розумом мудреця. Це рідкісна людина мистецтва, яка долучилася до благородної справи захисту України, боротьби зі страшним тираном в Росії", — сказав Олексій Льовкін.
Під час церемонії прощання Почесна варта від імені Головнокомандувача Збройних сил України передала український прапор родині Тимофія Ануфрієва. Також здійснила салютні постріли на честь загиблого.
"Я був проти, але згодом я зрозумів його рішення (піти воювати — ред.). Воно було цілком благородне, аристократичне навіть. Це людина великої честі, великої поваги. Він прожив коротке життя, але дуже достойне, дуже насичене", — каже батько Енея Сергій Ануфрієв.
Тимофій Ануфрієв народився в Москві, виріс в Одесі й мав російське громадянство. До початку повномасштабного вторгнення Росії він навчався на філософському факультеті університету в Санкт-Петербурзі. Після 24 лютого 2022 року залишив Росію, виїхав до Сербії, а згодом приєднався до Російського добровольчого корпусу, що воює на боці України.
Ануфрієв брав участь у численних бойових операціях — зокрема, у штурмах, зачистках і захопленні полонених. Був нагороджений медаллю "За сприяння військовій розвідці України".
Батько загиблого Сергій Ануфрієв — одна з ключових постатей одеського мистецтва 1980-х. Він брав участь у русі московського концептуалізму, працював у київському сквоті "Паризька комуна", брав участь у групах "Хмарна комісія" та "Товариство Тарту". У 1998–2000 роках в Одесі був залучений до діяльності асоціації "Нове мистецтво", контркультурного журналу "ПЛІ" і створення літературної школи "Одекаданс".
