Київ представив комплексний план енергостійкості на засіданні Координаційного центру. Це останній регіон, чий план підготовки до зими має затвердити РНБО.
Про це повідомила прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко.
У плані передбачається захистити 57 об'єктів критичної інфраструктури. Також йдеться про встановлення понад 200 МВт додаткової генерації для заживлення об'єктів тепло- і водопостачання, водовідведення та інших до кінця року.
"Ключовим пріоритетом плану стійкості Києва має стати розвиток розподіленого теплопостачання. У цій частині план потребує доопрацювання. Доручили розробникам плану завершити це до початку квітня 2026", — сказала Свириденко.
Вона зазначила, що загальний бюджет плану стійкості столиці — 61,6 млрд грн. З них власні кошти міста — 10,6 млрд грн. Потреба в додатковому фінансуванні — 51 млрд грн. Уряд забезпечує необхідне сприяння столиці у підготовці плану і надаватиме підтримку його реалізації після затвердження, зауважила Свириденко.
Складові Комплексного плану енергостійкості Києва
Комплексний план енергостійкості передбачає три складові фінансування. У першій — йдеться про заходи, пріоритетність яких визначена як критична, і їх можуть реалізувати вже наявним коштом міського бюджету до кінця 2026 року. Зокрема, планується відновлення пошкоджених внаслідок обстрілів об'єктів генерації, їхній захист від атак, резервне живлення тепло- і водопостачання, ремонт тепломереж, створення нових когенераційних об'єктів, розвиток сонячної генерації, енергоефективність ОСББ. На ці заходи з міського бюджету спрямують понад 10 мільярдів гривень.
Друга складова плану визначає більший перелік заходів, які місто може виконати після визначення джерел їх фінансування. Якщо буде перерозподіл коштів з міського бюджету, понад 13 мільярдів зможуть спрямувати на втілення плану до кінця 2026 року.
Третя складова — це перелік заходів Комплексного плану стійкості Києва, що можуть бути виконані містом лише за умови змін до законодавства України, а також залучення до їхнього виконання фінансових, технічних та інших ресурсів центральних органів виконавчої влади. Київ розраховує отримати від держави понад 37,7 мільярда гривень. За ці кошти планують, зокрема, забезпечити резервне живлення теплопостачання, зміцнити стійкість електромережі, впровадити децентралізацію опалення, відремонтувати потужності ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, посилити фізичний захист ТЕЦ.
Що передувало
3 березня президент Володимир Зеленський провів засідання РНБО України, на якому затвердили плани стійкості для всіх областей та обласних центрів, крім Києва. Як повідомив Зеленський, столиці дали додатковий тиждень для оновлення та захисту плану підготовки до наступного опалювального сезону.
Міський голова Віталій Кличко своєю чергою зауважив, що комплексний план стійкості столиці, який представили на засіданні РНБО, потребує участі і допомоги держави. Пропозиції до плану вчасно подали Мінрозвитку громад та територій, а до його розробки залучали експертів енергетичної галузі.
В.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв оприлюднив відкриту частину енергоплану стійкості столиці.
5 березня президент Зеленський заявив, що Київ досі не подав план стійкості на наступний опалювальний сезон для затвердження урядом. Крайній термін — вівторок, 10 березня. А міський голова Віталій Кличко повідомив, що позачергове засідання Київради, на якому ухвалять проєкт плану стійкості, проведуть 9 березня.
10 березня депутати Київради на позачерговому засіданні ухвалили план енергетичної стійкості столиці на наступний опалювальний сезон. Частину засідання провели у закритому режимі. Документ підтримали 92 депутати. Розглянути та схвалити проєкт плану енергостійкості депутати Київради мали 9 березня. Утім позачергове засідання Київради не відбулося через відсутність кворуму. Депутати фракції "Слуга народу" не з'явились у повному складі.
