Столична прокуратура звернулась з позовом до суду щодо повернення у державну власність будівлі Міжнародного центру культури і мистецтв, який раніше мав назву Жовтневий палац. Це пам'ятка національного значення і протягом останніх років використовується як концертний зал.
Про це 12 січня повідомляє пресслужба Київської міської прокуратури.
Збудували колишній Жовтневий палац у 1838-1842 роках за проєктом архітектора Вікентія Беретті. Будівлю зводили як корпус Київського інституту шляхетних дівчат. Згодом там працювали різні державні установи.
"Стіни палацу бачили розстріли представниками НКВС української інтелігенції − Костя Буревія, Олексу Близько, Григорія Косинку, Тараса та Івана Крушельницьких, Дмитра Фальківського. Під час Другої світової війни приміщення використовувало німецьке гестапо", — розповіли у прокуратурі.
У 1979 році будівля отримала статус пам'ятки національного значення. Там почали виступали видатні діячі української та іноземної культури.
За законом, будівлю колишнього Жовтневого палацу заборонено приватизувати. Та попри це, Федерація профспілок України зареєструвала за собою право власності на МЦКМ.
"Крім того, попри особливий охоронний статус будівель, Федерація професійних спілок України не вживала заходів щодо збереження об'єкта. Так, охоронний договір на пам’ятку укладено лише у 2025 році на виконання рішення суду, ухваленого за позовом прокурора", — йдеться у повідомленні.
Тому прокуратура звернулася Господарського суду міста Києва з позовом про повернення державі в особі Фонду державного майна України будівлі колишнього Жовтневого палацу.
Господарським судом міста Києва відкрито провадження за позовом прокурора та справу призначено до судового розгляду.
Що відомо про приватизацію Жовтневого палацу
У липні 2025 року Суспільне повідомляло, що Міжнародний центр культури і мистецтв за результатами проведеного конкурсу перейшов в управління ТОВ "Комбінат Плюс" засновника Atlas Festival Дмитра Сидоренка. Передачу забезпечило Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Власником Центру залишається Федерація профспілок України. Договір із переможцем конкурсу на управління цим активом підписали на 5 років. Сума щомісячного гарантійного платежу становить 2 мільйони гривень щомісячно та 99,9% від суми отриманого прибутку.
Дмитро Сидоренко запевняв, що зміна менеджменту не вплине на проведення вже запланованих подій. За його словами, будівля МЦКМ перебуває у занедбаному стані та потребує реставрації.
В АРМА заявили, що раніше держава не отримувала прибутків від роботи МЦКМ, а оприлюднені раніше фінансові звіти від попереднього менеджменту потребує перевірки.
Попередній керівник МЦКМ Юрій Бобир розповів, що із 2019 року будівля МЦКМ була арештована шість разів, при цьому відповідне підприємство (юридична особа) арештовані не були. Усі арешти будівлі згодом були скасовані судами. Він сказав, що вважає конкурс незаконним, зокрема, через те, що будівля МЦКМ ніколи не перебувала в державній власності, а також через чергове скасування арешту будівлі в судовому порядку.
