У Києві правоохоронці викрили мережу нелегальних гральних закладів. Незаконні зали працювали у різних районах столиці без жодних дозвільних документів.
Про це повідомили пресслужби Офісу генерального прокурора (ОГПУ) та Бюро економічної безпеки (БЕБ).
Правоохоронці встановили, що свою роботу заклади намагалися ретельно маскувати. До гри допускали лише перевірених клієнтів. Детективи провели понад 20 одночасних обшуків у приміщеннях, де працювали гральні заклади та за місцями проживання фігурантів.
"Вилучено близько 200 одиниць комп'ютерної техніки, грошові кошти, мобільні телефони, чорнові записи та інші докази незаконної діяльності", — йдеться у повідомленні.
Організатору та співучасникам незаконних гральних закладів повідомили про підозру за ч. 3 ст. 28Вчинення кримінального правопорушення групою осіб, групою осіб за попередньою змовою, організованою групою або злочинною організацією, ч. 2 ст. 203-2Незаконна діяльність з організації або проведення азартних ігор, лотерей Кримінального кодексу України. Наразі прокуратура направила до суду клопотання про обрання підозрюваним запобіжних заходів. Тривають судові експертизи, допити свідків, встановлюється повне коло осіб, причетних до незаконної діяльності.
Що відомо про гральний бізнес в Україні
Гральний бізнес в Україні заборонений законодавчо з 2009 року. Утім, оператори лотерей знаходили "лазівки" в законі та продовжували займалися ігровою діяльністю. У грудні 2019-го року тодішній міністр МВС Арсен Аваков дав вказівку закрити всі гральні заклади, які працюють на території України.
Щоб законодавчо врегулювати гральний бізнес, у липні 2020 року Верховна Рада ухвалила відповідний закон. Цим рішенням парламентарії дозволили діяльність офлайн- та онлайн-казино, покер в інтернеті, букмекерську діяльність та гральні автомати.
В Україні дозволено розташовувати зали з ігровими автоматами тільки в готелях, які мають три-п'ять зірок, а в чотири-п'ятизіркових — казино. Дозволений вік учасника азартних ігор — від 21 року.
За ведення грального бізнесу без ліцензії передбачена кримінальна відповідальність: штраф від 170 тисяч до 680 тисяч гривень, за повторне порушення — від 680 до 850 тисяч гривень або ж позбавлення волі.
