Печерська окружна прокуратура Києва повідомила про підозру генеральній директорці Національного історико-архітектурного музею "Київська фортеця". Її підозрюють у розтраті бюджетних грошей, виділених на ремонт закладу культури.
Про це повідомляють пресслужби Київської міської прокуратури та Головного управління Нацполіції Києва.
За даними слідства, підозрювана упродовж 2019–2023 років укладала договори з науково-дослідним інститутом. Йшлося про проєктування і реставрацію пам'яток архітектури. Правоохоронці з'ясували, що частина передбачених у кошторисах робіт фактично не виконувалась або їх вартість була безпідставно завищена.
"Незважаючи на це, директорка підписувала акти приймання виконаних робіт, що стало підставою для перерахування коштів виконавцям. Внаслідок цього бюджету міста Києва завдано збитків на загальну суму майже 1,2 млн гривень", — йдеться у повідомленні.
Зокрема, встановлено факти розтрати коштів у рамках трьох договорів:
- реставрації Капоніру І-го полігону Госпітального укріплення
- реставраційного ремонту Ескарпової стіни
- реставрації пам'ятки архітектури національного значення — Башти № 4 Київської фортеці.
За ч. 4 ст. 191Розтрата бюджетних коштів, шляхом зловживання своїм службовим становищем Кримінального кодексу України фігурантці загрожує до восьми років ув'язнення з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Традиційно правоохоронці імен не називають, але згідно із даними сайту музею, заклад очолює Оксана Новікова-Вигран.
У липні цього року столичні прокурори повідомили про підозру інженеру музею "Київська фортеця". Йдеться про події 2023 року. Тоді музей уклав договір стосовно розробки науково-проєктної документації для реставрації Капоніра І-го полігону Госпітального укріплення фортеці. Вартість деяких робіт була суттєва завищена, а деякі з них не були виконані взагалі. Утім, це не завадило інженеру музею завізувати документи про належне виконання робіт
Київська фортеця — комплекс оборонних споруд, зведених упродовж 15 століть. Вона охоплює понад 10 км² у центрі столиці, включає 25 пам'яток архітектури національного значення та є найбільшою збереженою кам'яно-земляною фортецею в Європі.
Серед її складових — вали й рови Васильківського укріплення (1832–1839 рр.), розташовані в Печерському районі Києва на так званій Печерській височині, між вулицями Дмитра Дорошенка, Ігоря Брановицького та Євгена Коновальця. Вони входять до Державного реєстру нерухомих пам'яток України як об'єкти національного значення.
Основна частина об'єктів, розташованих на території Київської фортеці, має статус пам'яток національного значення. До них належать такі знакові комплекси, як Госпітальне укріплення, Васильківське укріплення, Новий та Старий арсенали, Київський тюремний замок, споруди Цитаделі, Лисогірський форт. Окремі об'єкти не мають відповідної облікової документації.
