Українці й цього року відзначають два Різдва та два Нових роки – за старим та новим стилем, який змінив один одного у 1918 році, – говорить доцентка кафедри історії України Центральноукраїнського педагогічного університету імені Винниченка Світлана Проскурова. Колядки та щедрівки – в чому їх відмінність та коли їх співати?
З часів появи колядок та щедрівок пройшли сотні рокві, проте їх тексти та мелодії досі популярні. Колядують на Різдво – ватаги із символом зірки ходять хатами, а тепер вже й під’їздами, сповіщаючи та радіючи народженню Бога. За новим стилем – це 25 грудня, за старим – 6 січня.
Відмінність щедрівок у тому, що їх співають господарю дому, на Новий рік, бажають йому злагоди та достатку. Тож напростіше відрізнити колядку від щедрівки за текстом – у колядках співають "Святий вечір", а в щедрівках "Щедрий вечір". За новим стилем – це 31 грудня, за старим – 13 січня.
Найвідоміша щедрівка у світі "Щедрик, щедрик, щедрівочка" в обробці Миколи Леонтовича зародилась ще у дохристиянську еру, коли настання Нового року святкували весною. Вона має англомовну версію під назвою Carol of the Bells. Ця українська народна пісня стала саундреком до багатьох голлівудських фільмів – "Сам удома", "Гаррі Поттер", "Міцний горішок". В Україні її співають та переспівують у різних аранжируваннях.
Щедрівки Кіровоградської області є у колекції музики проєкту "Баба Єлька". Його учасники збирають пісні, звичаї та вцілілі побутові речі селами нашого регіону. Збирати пісні почали два роки тому. Їх співали бабусі, які росли у радянські часи, тож первісні тексти змінені, – розповіла членкиня проєкту Інна Тільнова. До прикладу, фразу колядки "Син Божий народився" замінили на "Новий рік народився". Проєкт підготував збірку щедрівок, які записали у Злинці Маловисківського району, в Глодосах Новоукраїнського району, у Нечаївці Компаніївського району, Розумівці Олександрівського району, Первозванівці Кропивницького району. Свято Нового року ще має назву Меланки. Це через те, що за старим стилем 31 грудня припадає на день святої Меланії.
На Новий рік родина сідала за стіл – на відміну від пісного, різдвяного він мав бути "багатим", "щедрим". Щедрувальників господарі частували та давали їм за побажання гроші.
Діти радо сприймали щедрування, як можливість заробітку, а дорослі намагались пригостити їх, згадують жінки, з якими спілкувались учасники "Баби Єльки". Їх дитинство припало на голодні 30-ті роки минулого століття.
Про повну заборону народних традицій у радянські часи згадує Світлана Проскурова. Її сім’я походить з Новоукраїнського району. Батько згадував, як забороняли "водити козу", співати колядок та щедрівок.
Чи можна відродити ці традиції? Світлана Проскурова вважає, що так: "Ми ж "згадали", що під подушку дітям Миколай кладе подарунок, кутю зараз продають у супермаркетах… От тільки, я вважаю, треба все ж визначитись коли щедрувати? На який Новий рік – 13 січня, чи все ж 31 грудня".
