Читання якісних текстів формує мовлення, яке є важливою частиною іміджу людину. Так вважає кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української філології та журналістики Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка, що у Кропивницькому, Тетяна Нестеренко. До Дня української писемності та мови, який відзначають 27 жовтня, в етері Українського радіо Кропивницького вона розповіла про важливість говорити правильно та вплив соціальних мереж на формування сучасної "загальнонародної" української мови.
Чому важливо говорити правильно (тут і далі – пряма мова)
Мовлення – важлива частина іміджу людини, адже мовлення дає нам можливість зрозуміти, яка у людини освіта, з якого регіону вона походить, як дбає про свою мову й, навіть, яким фахівцем вона є. Кожна публічна людина має розуміти, що на її мовлення можуть рівнятися інші, що її мовлення сприймають як зразок, використовуючи конструкції, почуті, наприклад, по телебаченню.
Словники нині мало хто читатиме, але читати якісну літературу, якісну публіцистику – це важливо, бо так ти розвиваєш культуру свого мовлення, так ти орієнтуєшся на кращі зразки.
Чому в суспільстві не формується потреба в культурі мовлення
Знати й говорити правильно – це не одне й те саме. Довгий час на території Кіровоградщини побутували, мінімум, дві мови. І залежно від того, де людина живе – в місті чи в селі – частка вживання української чи російської мов коригувалася: містяни частіше говорили російською, адже ціла політика держави, ціла імперська політика спрямована на це. Ця двомовність, очевидно, наклала свій відбиток на наше мовлення. Розмовне мовлення відрізняється від літературної норми, може відрізнятися. Тобто почасти ми можемо припускатися незначних порушень норми, які у темпі мовлення можемо помічати й одразу виправляти, а можемо не виправляти, але хоча б помічати. Але найгірше, коли людина говорить неправильно, та навіть не усвідомлює цього й не намагається покращувати культуру свого мовлення.
Корені проблеми – в тому, що Україна довгий час не мала державності. Нині ми вже маємо 33 роки державності, але лише п’ять з них ми живемо із законом про мову, закону, який мав бути від самого початку ери незалежності. Та лише 25 квітня 2019 року ухвалили Закон про забезпечення функціонування української мови як державної, який і визначає необхідність використовувати українську мову в усіх сферах, починаючи від науки, культури, політики й закінчуючи сферою обслуговування. Й лише коли закон повністю запрацював, ми почали чути більше української мови, але не секрет, що повністю українців говорити українською переконала війна, як би це страшно й сумно не звучало. Тоді ми почули від людей, від яких би ми ніколи б раніше не сподівалися, українську мову, і виявилося, що українську легше опанувати, ніж здавалося.
Про соціальні мережі та "загальнонародну" мова
Мова дописів та коротких відео, які публікує молодь у соцмережах – це про розвиток народної української мови, загальнонародної мови, мови в усіх її виявах, на всіх її рівнях, тобто на рівні діалектів, мовлення представників різних соціальних груп, народної фразеології, фольклору. Це все, разом з літературною мовою, формує феномен, який називається загальнонародна мова.
Той тип мовлення, яким спілкується молодь у соціальних мережах – це особливий стиль. І якщо ми на сьогодні говоримо про шість чи навіть подекуди сім основних стилів – розмовний, художній, офіційно-діловий, науковий, публіцистичний, конфесійний (мова богослужінь – ред.), епістолярний (листування – ред.), то вочевидь на зміну епістолярному стилю приходить стиль соціальних мереж. Там уже не регіональні діалекти функціонують, а саме соціолекти, сленг, який теж є складником загальнонародної чи національної мови.
Погодьтесь, стиль письменників сучасності значно відрізняється від стилю письменників, наприклад, ХІХ чи XX століть, адже є відображенням мовлення українців. Тому молодь розмовляє не так, як говорять, наприклад, їхні батьки, тим більше дідусі й бабусі.
Про переродження українців у мовному питанні
Зараз ми готові стати українцями. Впевнена на 100%, що ми не те, що готові, а ми вже стали українцями, тому що ми переродилися. Питання часу, недовгого часу – коли усі українці будуть говорити чудовою українською.
Українці мають усвідомити те, якою винятковою є українська мова. Справді, тільки знаючи інші мови, можеш оцінити усі ресурси й усі можливості цієї мови.
Ми зараз переживаємо той час, коли бути українцем – це гордість, коли говорити українською – це модно, коли кожна людина розуміє, що від неї залежить те, яке обличчя матиме мова, якою мова буде, що ми всі є творцями майбутнього нашої мови.
