У Кропивницькому влаштували вечерю, під час якої презентували страви, рецепти яких записали від старожилів Кіровоградської області учасники етнографічно-пошукового проєкту "Баба Єлька". Меню складалось з шести страв. У їх приготуванні застосовували молекулярну кухню, в подачі використовували квіти.
Учасники проєкту "Баба Єлька" об’їздили 75 сіл під час 70 експедицій. Рецепти збирали разом із старовинними піснями, одягом, предметами домашнього побуту – скрині, ткацьке, кухонне приладдя.
Ті страви, які готували 100 років тому, мають продовжити жити у сучасних ресторанах, вважає учасниця експедицій Інна Тільнова, бо це говорить про життєздатність української традиції. "Традиція – це не щось таке, що покрите пилом, це те, що змінюється, але залишається традиційним. Це наша мрія – традиційну культуру робити сучасною. Наприклад, якщо ми розглядаємо моду початку 20 століття – сорочки, спідниці, то ці речі, їх репліки ми можемо носити у сучасному Кропивницькому. Це ж із кулінарією".
Розробляв модернізоване прочитання страв кропивницький кухар Василь Дерев’янко.
У приготуванні використовували місцеві продукти та сучасні технології, розповів співрозробник меню Володимир Овчінніков. "Це елементи молекулярної кухні. Вона створюється за допомогою хімічних сполук із того, що є у природі і ці сполуки додають у їжу. Ця концепція не так давно запатентована. Наприклад, це агар-агар, який добувають із водоростей – це складна суміш сахаридів. Ці сполуки перетворюють одні текстури на інші, тобто із соку можна зробити гель, або зробити пружну оболонку продукту, або зробити піну із бурякового соку. Ці маленькі деталі проявляються у стравах".
До меню входили: свинина під ожиновим соусом (на головному фото), салат з ферментованими овочами,
вареники з м’ясним піском, рецепт яких записаний у селі Куцеволівка, розповіла Інна Тільнова. Так звали вареники, начинені шкварками. "Шкварок у нас немає, – говорить Володимир Овчінніков. – Наші бабусі готували із використанням великої кількості жиру, олії, ми зараз боремося з цим, ми за здорове харчування. Тож з підчеревини, яка входить у склад вареників з піском, ми виварюємо зайвий жир. Це будуть дієтичні вареники із шкварками".
"Вареники дуже ніжні, – говорить дегустаторка, яка не представилась, – мені здалось, що вони із сиром, тут домашня сметанка і пудра з білих грибів, мені сподобалось".
Далі подавали рибну юшку з домашнім хлібом, печене стегно поросяти під соусом з буряка та на десерт вертуту з маком та вершковим морозивом.
З зібраних рецептів видадуть книжку "Смачна Кіровоградщина". "Готують її до друку, – розповіла Інна Тільнова. – Ми плануємо її видати восени. Є деяка затримка у її макетуванні, оскільки виявилось, що світлини із наших експедицій не дуже підходять для друку, але ми вперше це робили, ми не засмучуємось і думаємо, що все вийде".
Гроші на друк збирали. Кожен охочий міг докластись до видання книжки та переказати будь-яку суму – зібрали 85 тисяч гривень. З фонду "Відродження" Недержавний благодійний фонд, заснований у 1990 році.цей проєкт отримав 50 тисяч гривень, розповіла Інна Тільнова.
Що відомо
- Проєкт “Баба Єлька” заснований у липні 2018 року.
- До команди проєкту входять журналістка Інна Тільнова, співачка Світлана Буланова, піарниця Вікторія Семененко, журналісти Ігор Крушеницький та Світлана Томашевська, фотографи Майкл Ендрюс та Олександр Майоров, науковий консультант Олександр Ратушняк.
- Головна мета проєкту, на думку його учасників — спонукати по-іншому поглянути на народну творчість, позбувшись при цьому комплексів національної меншовартості.
Читайте також
- У Кропивницькому відкрили етнолабораторію “Баба Єлька". Тут зібрані старовинні речі під час експедицій селами області. З 2018 року зібрали 700 речей.
- В записах “Баби Єльки” є вже більше 200 пісень та колекція вишивки.
