На Кіровоградщині посівну соняшника аграрії почали із затримкою на понад тиждень, через заморозки на початку квітня. Сподіваються, що це не вплине на врожайність. Торік через спеку в Кіровоградській області зібрали найменший за останні три роки врожай. Нестача сировини привела до падіння експорту олії у березні на 24%, якщо порівнювати з таким же періодом минулого року.
Про це Суспільному розказала аналітикиня Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин.
За тиждень господарства Кіровоградської області посіяли 70 тисяч гектарів соняшника. Планують – 636 тисяч гектарів. Це на шість тисяч гектарів менше, ніж торік, сказала керівниця профільного департаменту Валерія Фурманова.
"Через те, що під урожай 2025 року посіяли більше озимих культур. Озимих на зерно посіяли на 93 тисячі гектарів, це більше ніж було торік".
За даними керівниці департаменту, спека минулого літа вплинула на врожай соняшника. Аграрії області зібрали його один мільйон 300 тисяч тонн. Це найнижчий показник за останні три роки. Цьогоріч посівну соняшника планують закінчити у середині травня, врожай збиратимуть у серпні.
Аналітикиня Українського клубу аграрного бізнесу Світлана Литвин пояснила, що посуха в Україні у 2024 році вплинула на зменшення врожаю соняшника на 13%, якщо порівнювати з 2023 роком.
"Минулого року українські аграрії зібрали 11 мільйонів тонн насіння соняшника. Сподіваємося, що цього року погодні умови будуть кращі, ми будемо мати трохи збільшені посівні площі, відповідно, зможемо зібрати більше врожаю. Наразі посіяли майже 5% запланованих посівних площ під соняшником. Цього року планують засіяти майже 5,1 мільйона гектарів".
За її даними, це на 5% більше, ніж торік. Зменшення врожаю вплинуло на збільшення попиту і зросла ціна на насіння. Якщо рік тому у квітні за тонну давали 15 тисяч гривень, нині – 26 тисяч.
"Це ключовий фактор, однак потрібно враховувати, що всі попередні роки українські аграрії були змушені продавати вирощену сировину дешевше через обмежену експортну логістику і неспроможність нашої країни експортувати через заблоковані порти. Зараз ситуація вирівнялась. Два основні фактори – зростання цін на світовому ринку й наша спроможність експортувати вільно, вона підняла рівень українських цін до справедливого, а не значно дешевше, як це було на початку війни, в перші роки".
Зростання вартості насіння соняшника та неврожай стали головним фактором подорожчання олії не лише в Україні, а й у світі, пояснила Світлана Литвин.
"У світі дуже суттєво зросла вартість насіння соняшника. Україна – великий виробник і експортер соняшника й соняшникової олії. Насіння соняшника ми не експортуємо, а переробляємо й експортуємо далі. Відповідно, дуже залежні від світових цін. На мою думку, основний фактор – це зростання вартості сировини й електроенергії. Відверто кажучи, переробникам так краще вони бачать цю частку заробітної плати й енергозатрат в їхній собівартості. Тому цей фактор, безумовно, також має вплив".
Вважає, нестача сировини стала одним з факторів падіння експорту української олії до двох мільйонів 400 тисяч тонн. Це дані на березень, у порівнянні з таким же періодом минулого року.
"Цьогоріч нетипова ситуація в реалізації насіння соняшнику. Соняшник на світовому ринку показує доволі стрімке зростання. Неврожай був не лише в Україні, а й в основних країнах виробників насіння соняшнику, тому ціна стрімко пішла нагору. Відповідно, українські аграрії намагалися притримати вирощений врожай й не продавали його переробникам на початку сезону, а більш розтягнули в часі. Виробництво соняшникової олії також розтягнуто в часі, експорт розтягнутий в часі. Тому й на 24% скоротився експорт".
Світлана Литвин пояснила, що падіння експорту олії негативно вплине на українську економіку.
"Скорочення експортного виторгу дуже негативно впливає як на переробні підприємства, так і на економіку України в цілому. Це недоотримання валютного виторгу, недоотримання податків, скорочення робочих місць і так далі. Сподіваємось, що погодні сприятливі умови цього року дозволять трішки вирівняти ситуацію й ми знову зможемо вийти на попередній обсяг експорту соняшникової олії".
На думку аналітикині, зменшення експорту олії не змінить цінову ситуацію на внутрішньому ринку.
"Україна експортує майже п’ять мільйонів тонн соняшникової олії. Внутрішня потреба становить 500 тисяч тонн. Тобто Україна насправді не використовує весь обсяг соняшникової олії, що вона виробляє. Зараз ми експортуємо весь надлишок, який вже виробили. Все-таки функціонуємо у ринкових умовах і виробники самостійно вирішують, куди реалізовувати вироблену продукцію – чи на внутрішньому ринку, чи на зовнішній ринок".
Через похолодання на початку квітня агрофірма з Кропивницького району почала сіяти соняшник з затримкою на 10 днів, ніж торік, розказав заступник керівника Сергій Коренюк. Нині, сказав, погода сприятлива.
"Волога в ґрунті ще є. Активно працюємо, адже розраховуємо на те, що на вихідні має піти дощ. Ми його очікуємо, він нам потрібний".
Посівну соняшника планують завершити за два тижні. До повномасштабної війни працювали цілодобово, згадує Сергій Коренюк.
"На жаль, сьогоднішні реалії такі, що може в ніч 15, 20, 30 хвилин бути тривога, а може й пʼять годин. Тільки є тривога – навігація не працює й техніка вимушено стоїть. Є рекомендації, що як тільки звучить тривога, техніку всю на край поля, глушимо і покидаємо межі техніки".
Вважає, соняшник потрібно не експортувати, а продавати у своєму регіоні на перероблення.
"Кіровоградщина була і залишається олійною столицею України. Більшість соняшника переробляється в Кіровоградській області. Хто з аграріїв експортує соняшник та вивозить його в порт – на мою думку це абсолютно невірно. Це не правильно, адже соняшник має перероблятися тут. По-перше, це дає додаткову вартість до нашої продукції, а друге - собівартість. Щоб ви не казали, а логістика до порту говорить сама про себе. Як зробити достойну ціну – обсяг реалізованої продукції".
Власник олійні Олександр Литвиненко сім років працює у місті Новоукраїнка на Кіровоградщині. Потужність перероблення – півтори тонни олії за добу та через брак сировини, сказав, виробляють вдвічі менше.
"Рік несприятливий і одержали до 30 центнерів. Це найсильніші, що дали максимум для розвитку рослин. А хто ж слабший, то одержали зовсім мало".
Порахував, що вартість олії протягом року зросла на десять гривень за літр.
"Коштом підвищення заробітної плати, але це менше відобразилося. В основному електроенергія подорожчала. Була по чотири гривні, сьогодні платимо по десять. Це відчутно, все на електроенергії працює".
Аналітикиня Українського клубу аграрного бізнесу сказала, що подальша ціна на олію, залежатиме від цьогорічного врожаю.
