22-річний нацгвардієць Олексій Томашун з Кам’янця-Подільського воює з 18 років. У жовтні 2024 року військовий один поклав чотирьох росіян і вийшов живим із полум’я.
Власну історію військовий розповів Суспільному Хмельницький.
"25 лютого в мене день народження, і 25 лютого ми вже сиділи на Волновасі в окопах".
Так нацгвардієць Олексій Томашун з Кам’янця-Подільського зустрічав своє 19-річчя.
"Просто сидів в окопі, сиджу і кажу, що в мене сьогодні день народження. Вони відкрили банку тушонки яловичої, запхали туди сірника, підпалили та привітали".
Пригадує, за три тижні до повномасштабного вторгнення росіян їх суміжний підрозділ виїхав на Донецький напрямок. До цього, каже, було чотири місяці строкової служби, і п’ять – за контрактом у Нацгвардії.
"Контакти, стрілецькі бої. В нас була задача, по-перше, не випустити з міста, бо на той момент була половина їхнього і половина нашого, і задача стояла в тому, щоб вони не забрали решту".
Позиція росіян, розповів, була за 150 метрів. В одного з них, першого на своєму рахунку, влучив у третій день війни.
"Один з росіян вибіг з РПГ в нашу сторону, і якби не його смерть, то була б наша всіх смерть, нас було тоді четверо. Це був перший двохсотий росіянин в моєму чек-листі".
За його словами, до травня 2022 року на Донецькому напрямку прикривали одну з артбригад. Після того повернувся на пункт постійної дислокації військової частини, де вдосконалював свої вміння.
"По 2024 рік я просто ніс службу, їздив на навчання, здобував досвід. На сьогодні сертифікований медик по СЛС курсу, вивчений на командира мінометного розрахунку. Багато спеціальностей освоїв за цей час".
У вересні 2024-го знову виїхали на Донецький напрямок, пригадав воїн. Працювали з бригадою "Азов".
"Це був бліндаж. По дорозі я травмуюся, підвертаючи ногу. Це було о 21:00 і з 09:00 по 10:00 над нами працювало всю ніч все, що могло. 80-ка, 120-ка".
Вдень 10 жовтня противник пішов на штурм. З ним, каже Олексій, було ще 3 побратими.
". І, буквально, за 15 секунд вони всі вибігли з бліндажа на прийняття контакту".
В окопі, розповів, залишився тільки "Механ". Він загинув, як тільки вибіг з бліндажа. Олексій бігти через травмовану ногу не міг.
"Кинув гранату на звук, на їхні голоси, дві хвилини, і прилетіло мені. Я отримав поранення, одразу в мене витекло око. Прийняв рішення, що треба залізати назад у бліндаж і якщо до мене будуть заходити, їх там приймати".
У бліндажі, розповів, заліз на другий ярус ліжка.
"Клейонка висіла і мене закривала. До мене почав заходити противник. Кров заливала ліве око - здорове. Я його задвохсотив тому, що я був наверху, він підійшов на рівень моєї зброї та отримав пару в голову. У мене стався клин зброї".
Росіяни почали його закидати гранатами, пригадав воїн.
"Дві мінімум, бо я по спалахам пам’ятаю. Тобто я чув, що відстрілюю чека, розвертався до стіни, чув вибух і в мене ось".
Обличчя, ліву руку і ліву ногу посікло уламками. У бліндажі були пляшки з бензином.
" і я почав горіти наверху. Зліз ще звідти, дав гранату одну в прохід".
Вибирався з бліндажа по тілах росіян.
"Поки горів бліндаж, поки я вилазив, зверху тим часом працювали по мені скиди, прострілювали бліндаж зверху. І після одного зі скидів, коли скид впав на бліндаж, вся земля зверху обсипалася і погасила полум’я".
Наклав турнікет на ногу і пішов до своїх, розповів воїн. Дорогою кілька разів втрачав свідомість.
"У мене 4-місячний син чекав вдома. Тут я точно не лишуся, бо того, що як далі має рости син. Осколки з десятьох місць подіставали. На цей момент ще один в орбіті, який неможливо дістати. Там треба дуже розколупувати. Плюс сім осколків ще в кісті".
Зараз Олексію Томашову 22. Він продовжує лікування. Після військово-лікарської комісії, каже, планує далі служити у Нацгвардії.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.
