Три роки як Василь Михальчишин разом із дружиною Мариною вимушено переїхали через повномасштабне вторгнення росіян із Добропілля, що на Донеччині в Хмельницьку область.
Про це Суспільне Хмельницький розповів Василь Михальчишин.
Чоловік зазначив, що в селі Залісся Старокостянтинівської громади — батьківська хата, тут і оселились. У селі — вони серед 12 жителів, які тут залишилися.
"На пенсії тут справжня краса. У Добропіллі доводилося стояти в черзі за водою, адже потрібно було набрати очищеної, бо з крана текла іржава. А тут — будь ласка, опустив відро в криницю, і чиста вода вже в руках".
Василь Михальчишин розповів, що з дружиною Донеччину покинули три роки тому — через повномасштабний напад росіян. Переїхали в село Залісся Старокостянтинівської громади до старенького батька.
"Батько прожив тут рік, а після нього залишилися самі руїни. Я ж усе розчистив, розібрав, трохи відбудував і навіть тин зробив".
Чоловік зауважив, що взялися обробляти занедбаний город.
"Полуницю теж посадили – сусід приніс, то трохи розсадили. Ось, бачите, поступово обробляємо землю. Але пирій, звісно, всюди лізе".
Марина розповіла, що магазину в селі немає, продукти купують в місті. Овочі, здебільшого картоплю, вирощують самі.
"Велику картоплю відбираю для їжі, бо вона не підходить для посадки, а дрібнішу залишаємо для висадки".
Марина зазначила, що їсти готує в хаті на електроплиті. Вуличну використовує, щоб зекономити електрику.
"Ось там стоїть накритий котел, у ньому гріється вода. Заливаємо туди приблизно п’ять відер, потім заносимо в хату — я перу. А тут займаюся закрутками".
Вона зізналася, що вже звикла до гудіння "шахедів" — чують їх майже щоночі.
"Влітку чи навесні ще можна знайти роботу, а зараз, взимку, практично немає можливостей".
Зі слів господаря, газу в селі немає, а дров вдосталь.
"Дров — повно, куди не глянь. Їх ще ж різати треба. А ще ж у батька є ділянка, заросла деревами, там теж роботи вистачить".
Василь поділився, що хотіли б завести курей, але їх крадуть лиси.
"Лисиці вільно розгулюють, полювання на них заборонене. Вони навіть на будинки залазять і зовсім не бояться людей."
Марина розповіла, сусідів у селі мало, бачить їх рідко.
"Молодь живе тут лише влітку, у них маленькі діти. А решта мешканців – люди похилого віку, наприклад, глуха баба Тоня. Я до неї ходила, але щоб вона почула, треба дуже голосно кричати."
За словами заступника міського голови Олега Борикіна, село Залісся, що входить до Старокостянтинівської громади, має лише 12 мешканців. Він також зазначив, що такі малонаселені села не є рідкістю в громаді.
"На жаль, сільське населення катастрофічно зменшується. В нас вже сьогодні понад десять населених пунктів, які мають 30 і менше людей".
Він зазначив, дехто з місцевих виїздить через війну.
"Наша громада постійно під обстрілами: "шахеди", ракети, "кинджали", все тільки, що можна, летить на нашу громаду.
З його слів, значною мірою села покидають і через безробіття.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.
