З 1 січня 2021 року бригади швидкої медичної допомоги прибуватимуть до пацієнтів за новими правилами, оскільки набула чинності відповідна постанова Кабінету міністрів України. Залежно від стану пацієнта звернення поділятимуться на чотири категорії: критичні, екстрені, неекстрені і непрофільні.
Про це Суспільному розповіла заступниця директора з медичної частини Хмельницького обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф Лариса Чубенко.
За її словами, до якої категорії віднести звернення, що надійшло на лінію «103», визначатиме диспетчер оперативної служби Центру екстреної медичної допомоги. Від обраного ним пріоритету залежатиме час прибуття бригади.
«З 1 січня швидка медична допомога приїжджатиме на виклики до пацієнтів, які перебувають у критичному та екстреному стані. Критичний стан – це стан, який безпосередньо загрожує життю людини. Його симптоматика така: відсутність дихання або неефективне дихання, сильна кровотеча, стани, зумовлені впливом зовнішніх чинників (удар струмом, блискавкою тощо), інтоксикація чи отруєння. Екстрений стан – це стан пацієнта, який також загрожує життю та здоров’ю і може різко погіршитися у разі несвоєчасного надання допомоги. Його симптоматика: порушення свідомості, ознаки кровотечі, гострий мозковий інсульт, розлади дихання», - пояснює Лариса Чубенко.
Лікарка з невідкладних станів Яна Васильєва каже - від типу виклику залежить термін доїзду бригади.
«Якщо виклик віднесений до критичного, то на такі виклики швидка повинна доїхати за 10 хвилин з моменту звернення до диспетчера. Якщо на дорогах затори чи якісь інші обставини, які не залежать від бригади медиків, допускається перевищення зазначеного нормативу, але не більше ніж у 25% випадків. Час приїзду швидкої на екстрений виклик може бути до 20 хвилин. Допустиме перевищення нормативу – не більше, ніж у 15% випадків», - каже Яна Васильєва.
За словами Лариси Чубенко, якщо диспетчер з’ясує, що стан пацієнта не загрожує життю, тоді працівник служби порекомендує звернутися до сімейного лікаря або до найближчого відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги.
«Йдеться про виклики, коли стан пацієнта не є невідкладним, а відтермінування надання медичної допомоги не призведе до погіршення стану його здоров'я.Таке звернення може бути передане до чергового центру первинної медико-санітарної допомоги. Але якщо не буде можливості виїхати до пацієнта лікарю ПМСД – диспетчер направить до нього бригаду «швидкої», яка не виконує критичні або екстрені виклики. Така бригада може доїхати до пацієнта більше, ніж за 20 хвилин. Щодо непрофільних звернень, то у таких випадках диспетчер порекомендує звернутися до лікаря, що надає первинну медичну допомогу, з яким укладена декларація. До категорії непрофільних належать звернення щодо постраждалих або хворих, стан яких не є невідкладним та не потребує надання медичної допомоги в межах, передбачених кваліфікаційними вимогами працівників бригад швидкої допомоги. Хворому чи постраждалому, який не потребує проведення оцінки стану здоров’я на місці, може бути надано дистанційну медичну консультацію», - продовжує заступниця директора з медичної частини Хмельницького обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф.
Чи дістанеться до хворого бригада швидкої вчасно – залежить від водія, який їде на виклик, розповідає начальник Хмельницької станції екстреної медичної допомоги Степан Дрімак.
«Машини виїжджають на виклик, їдуть швидко, але з дотриманням безпеки руху. Це все забезпечується безпосередньо водієм, після того як йому керівник бригади довів, який це виклик - критичний чи екстрений. Водій це має враховувати при виїзді, включити сигнальні маячки, сирену. Зараз і водії, і пішоходи краще пропускають машини «швидкої допомоги», але усе одно є деякі водії, що не зважають на сигнали. В селах маємо інші проблеми – довші відстані, не усюди добре дорожнє покриття. Але в нові нормативи, звісно, намагатимемося «вписуватися», - каже Степан Дрімак.
