Сьогодні, 13 лютого, у Хмельницькому у Свято-Георгіївському храмі попрощалися з 22-річним офіцером-прикордонником Сергієм Чумаком. З літа 2023 року військовослужбовця вважали безвісти зниклим.
Про це Суспільне Хмельницький розповіла мати побратима загиблого Елла Бессараб.
За її словами, тіло воїна повернули два місці тому — у грудні 2024 року.
Останнє повідомлення Сергія Чумака було адресоване їй, розповіла наречена загиблого прикордонника Анастасія.
"Він як відчував. Написав мені своє останнє повідомлення, що обов’язково повернеться з цього завдання, і ми обов’язково одразу одружимося як він приїде у відпустку".
Сергій Чумак закінчив Національну Академію Державної Прикордонної служби достроково, розповіла жінка, у лютому 2023 року. Одразу ж добровольцем пішов на фронт.
"Добровільно підписав рапорт про те, що він хоче служити в мобільному прикордонному загоні "Сталевий кордон". Завжди був на позитиві, завжди хотів повернути свою домівку, він сам з Херсонської області, з міста Гола Пристань, яка зараз окупована. Він завжди посміхався, сподівався на краще, вірив, що Україна буде вільна. І навіть хлопці розповідали, що йдучи на останнє завдання, казав хлопцям, що хто, як не ми звільнимо нашу Україну".
Сергій Чумак навчався за спеціальністю "Психологія", розповів його викладач Валентин Димський. Був патріотом, додав чоловік.
"Пам’ятаю Сергія, пам’ятаю їхню групу. Могли адаптуватися рік до своєї нової ролі офіцера-психолога. Вони поїхали безпосередньо туди, де ведуться бойові дії".
Сергій обирав його керівником своїх курсових робіт, пригадав викладач.
"І зараз дуже важко відкривати комп’ютер і бачити папку з документами Сергія Чумака. Вони всі зберігаються. І просто на очах Сергій.Високий хлопчина, спокійний, врівноважений. Який був твердо впевнений у своєму майбутньому. І хотілося б не на похороні, а на весіллі у нього побувати. Водночас він був наполегливий, як і під час навчання, так і вийшло у бою. Йому потрібно було виконати завдання, і він пішов його виконувати".
Загинув Сергій Чумак 28 червня 2023 року поблизу населеного пункту Берхівка, Бахмутського району, розповів офіцер-прикордонник Ігор Кацюба.
"Коли Сергій був курсантом, я був начальником його курсу та першим командиром. Дуже світлою і доброю людиною він був. І офіцерам можна було брати з нього приклад, і курсантам. Загинув як справжній воїн, зі зброєю в руках. У останньому бою відмовлявся від евакуації. Він сам був командиром свого підрозділу, і мав можливість зберегти життя своїх людей, віддавши своє життя".
У тому бою, розповіла мати побратима Сергія Чумака Елла Бессараб, пропали безвісти 22 бійця. У грудні 2024 року росіяни віддали тіла загиблих. Сергія Чумака ідентифікували за ДНК тестом.
"Ми, сім’ї , 18 місяців прожили з Оленою сподівання. Їздили, шукали, всюди зверталися. З 22 військових лише два підтвердження ДНК".
За словами нареченої Сергія Чумака Анастасії у нього залишилася мати, батько та молодший брат – третьокурсник Прикордонної академії. Поховали героя на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.
