Подільський поет та письменник Микола Мачківський учора, 22 листопада, помер у Хмельницькій інфекційній лікарні. Кілька днів тому в нього лабораторно підтвердили COVID-19.
Про це Суспільному розповіла дружина письменника Марія Мачківська.
За її словами, чоловік мав супутні хвороби, тож коронавірусну інфекцію перебороти не зміг, хоч і лікарі кілька діб намагалися врятувати йому життя.
Похорон Миколи Мачківського, за словами дружини, відбудеться 24 листопада. Його поховають на міському кладовищі у мікрорайоні Лезнево.
«Нас попередили, що через коронавірус на похороні зможе бути лише 10 людей. Тож на прощання, яке відбудеться у ритуальній службі на вулиці Пілотській, прийдуть лише найближчі», - каже Марія Мачківська.
Миколі Мачківському було 78 років.
Дос’є
Микола Мачківський народився 10 січня 1942 року в селі Хоросток Славутського району у селянській родині. Ще молодим хлопцем поїхав садити сади та виноградники до Криму, потім перебрався до Кам’янця-Подільського – працював на місцевому цукрозаводі. Саме у Кам’янці почав відвідувати заняття міського літературного об'єднання та писати вірші. Перші твори та статті публікував у міській та обласній молодіжній газетах.
У 1963 році Микола Мачківський став студентом факультету журналістики Львівського державного університету, який закінчив у 1968 р. Ще будучи студентом, влаштувався на роботу в редакцію чемеровецької районної газети «Нове життя», де обіймав посади завідувача відділу листів і масової роботи, а згодом – відповідального секретаря редакції. До 1980 року працював у Білогірській районці «Радянське село».
З 1981 року письменник проживав у Хмельницькому. Працював літературним редактором і літературним консультантом обласних газет «Радянське Поділля» і «Корчагінець», завідував кабінетом молодого автора при Хмельницькій обласній організації Спілки письменників України. Разом з кількома науковцями Микола Мачківський створив в обласному центрі музей «Літературна Хмельниччина», був його науковим співробітником.
У творчому доробку Миколи Мачківського – 13 поетичних збірок, п’ять повістей та шість романів. За написаним у 1997 році романом «Пароль – «Проскурів» було знято документальний фільм.
Лавреат Міжнародної літературної премії імені Івана Кошелівця, а також низки регіональних премій: міжобласної премії «Скарби землі Болохівської» (засновник Броніслав Грищук), обласних – імені Микити Годованця та імені Володимира Булаєнка, міської премії імені Богдана Хмельницького.
Читайте також
- COVID-19: на Хмельниччині лабораторно підтверджено 263 нових випадків зараження
- У Хмельницькому попрощались з заслуженим художником України Михайлом Андрійчуком
- На Хмельниччині третя смерть від коронавірусу
