Хмельницький музей еволюції мін єдиний в Україні. Його перші експонати зявилися у 2004 році в кімнаті Афганської слави. З часом колекція поповнювалась різноманітними вибуховими пристроями різних часів і за 5 років кімната поступово переросла у музей еволюції мін.
Про це Суспільному розповів директор музею Євгеній Гук, офіцер запасу Зброєних сил України, військова служба якого була повязана з інженерно-саперною справою повітряно-десантних військ.
«Чому еволюції? Тому що тут представлені зразки унікальних мін, часів Першої та Другої Світових війн, а також сучасні міни, як Радянського Союзу так і країн, які брали участь у різних війнах і до сьогоднішнього часу мають у себе на озброєнні інженерні боєприпаси. Усі речі, які знаходяться тут, вони не випадкові, усі мають історію, котра повязана з інженерно – саперною справою – це наша гордість», - каже Євгеній Гук.
Найбільша частина експонатів музею це міни, боєприпаси, заряди, прилади та інструменти, якими користуються сапери при проведенні підривних робіт. Багато вибухових пристроїв знаходяться у розрізі. Можна побачити їх внутрішню частину, уламкові елементи, ті речі , які представляють безпосередню загрозу для людей, як на війні так і на мирній території.
«Хочу одразу зауважити, що все що тут знаходиться порожнє, учбове та безпечне, воно не загрожує життю. Воно є тим інструментом, який в подальшому може зберегти життя людей в Україні», - пояснює директор музею.
Музей умовно поділяють на три частини: Радянський період, окремий великий офіцерський стіл з експонатами, та війна в Афганістані. Кожна з них має свій художній образ та дизайнерське рішення.
«Образ Радянського Союзу, образ Кремля: годинник, вежі. Учбове мінне поле, прапорці офіцера, який командував підрозділом, горн днювального, який стояв на тумбочці, розрізні учбові міни. Через стіл, який розділяє кімнату зі сторони Афганістану образ Кабула,образ мечеті. Тут представлені колосальна кількість унікальних речей: це годинникові вибухівки, «хатабки» та саморобні вибухові пристрої міни-пастки та міни – сюрпризи», - розповідає Євгеній Гук.
У спеціальних нішах музею розташовані манекени воїнів: спецпризначенця, інтернаціоналіста та сапера. Вони в оригінальній військовій формі та зі зброєю. Поруч з кожною частиною експозиції стоять колони, оформленні у стилі чорних хусток з квітами, як символ скорботи за загиблими під час війн.
«Там, де ми бачимо образ Радянського Союзу, на чорному фоні намальовані жіночі хустки наші словянські. Зі сторони Афганістану – мусульманські жіночі хустки. Цим ми показали жалобу матерів, які втратили своїх дітей на війні. Діти не дочекались своїх батьків. Нажаль минуло 7 років й у нас в музеї зявилися такі самі розписані, але вже петриківським розписом, речі, які прийшли до нас зі сходу України це: вибухівки з ручних гранатометів, з протитанкових комплексів, а також міни», - каже Євгеній Гук.
Читайте також
- На Хмельниччині хочуть створити музей пам’яті жертв політичних репресій
