У Хмельницькому ветеран бойових дій відкриває приватну ІТ-школу

У Хмельницькому ветеран бойових дій відкриває приватну ІТ-школу

У Хмельницькому ветеран бойових дій відкриває приватну ІТ-школу
Андрій Одаренко займається з реабілітологом, 2023 рік. Фото: Суспільне Хмельницький.

Ветеран бойових дій Андрій Одаренко з Хмельниччини втратив на фронті ногу, тепер вчиться керувати своїм протезом. Він також допомагає побратимам адаптуватися після протезування. Андрій виграв гранти та розпочинає свій бізнес.

Про це в етері Українського Радіо Хмельницького розповів ветеран бойових дій Андрій Одаренко.

Андрію, як ви почуваєтеся, як відбувається опанування протеза ноги?

Почуваюся добре. Зараз проходжу реабілітацію в плані навчання керування своїм протезом. Навчаюся правильно ходити. На сьогодні я вже звик до протеза. Без нього я не особливо уявляю зараз своє життя. Раніше я ходив на протезі й час від часу брав милиці. Але зараз я вже, як і раджу хлопцям, зранку прокинувся, вдягнув протез і знімаю його, коли вже повертаюся додому і більше нікуди не буду виходити. Можливо і вдома хтось ходить на протезі, як кому зручніше.

Як довго ви вчитеся ходити на протезі?

Загалом пішов рік. Але тут треба ще розуміти, що я чекав протез довго. Я змінив один протезувальний, тому що там не змогли, скажімо так, зробити мені культиприймач, такий, щоб я міг ходити без болю. Я витратив там три місяці й потім ще три місяці я чекав коліно, на якому я сьогодні пересуваюся. Це тому, що всі комплектуючі ідуть з-за кордону. В нас в Україні не виробляють комплектуючі для протезів настільки. Протезисти роблять культиприймачі й налаштовують протези, проте всі комплектуючі йдуть з-за кордону.

Ветеран бойових дій займається з реабілітологом, 2023 рік. Фото: Суспільне Хмельницький
Ветеран бойових дій займається з реабілітологом, 2023 рік. Фото: Суспільне Хмельницький.

Вам довелося щось доплачувати за цей протез?

Та ні. Якраз скажу хлопцям на майбутнє, хто ще не отримав протези. Ви можете обирати протез в рамках програми коштів, які виділяє держава, а держава забезпечує нормально. Немає такого, що виділяють на якийсь поганий протез, на якому ти не зможеш ходити. В мене біонічний. Це досить хороший протез. І все мені покрила державна програма. Мені запропонували спочатку одне коліно. Потім взнав про інше, попросив це коліно мені замовити. Не було ніяких проблем.Тобто, хлопці, ви перед тим як підписувати договори з протезувальними центрами, спочатку попробуйте протез. Як вам на ньому ходити, чи не боляче, чи вам зручно і так далі. Коли ви вже відчуєте, що вам зручно, ви можете реально ходити, тоді підписуйте документи. Якщо вам незручно, ви можете в будь-який момент змінити протезувальний, змінити протез.

Андрію, ви готові допомагати іншим військовим з ампутаціями? Як це відбувається?

Я познайомився з керівником громадської організації "Підтримка України" Олександром Вербіцьким і почав працювати над проєктом "Новий горизонт" з постереабілітації ветеранів. Ми спільно розробили цей проєкт, в якому хочемо допомагати ветеранам бойових дій. Зараз ми співпрацюємо з громадською організацією "Захист".Там багато громадських організацій і кожна займається певним напрямком. Наприклад, ветеран звертається і каже: мені потрібно працевлаштуватися, знайти роботу. Його направляємо до тієї громадської організації, яка цим займається. Хтось каже: хочу займатись підприємництвом, написати грант, то відправляємо до нас. Зараз ми працюємо в такому напрямку.

А як ви розпочали свій бізнес?

Я після реабілітації хотів йти працювати в ТЦК, проте мені запропонували займатися цим проєктом по допомозі ветеранам. І я прекрасно розумію, що маю певну відповідальність і я повинен спілкуватися з ветеранами, показувати, як можна змінити життя. Що життя не закінчилося. Окрім цього, хочу сам заробляти гроші. Олександр Вербицький, про якого я вже розповідав, запитав, які в мене є хобі , і допоміг визначитися з бізнесом. Ми прийшли до такої ідеї, що я захотів відкрити свою дитячу ІТ-школу. Тому що я дуже люблю працювати з дітьми. Олександр запропонував податися на гранти. Перший грант був "єРобота" на 250 000 грн і один грант був ветеранський, теж на 250 000. Один грант на відкриття школи, а інший — на розвиток, розширення. І я виграв обидва гранти. Проте, через деякий час мені сказали, що можна зараз вже подаватися не на 250, а на 500 тисяч — ветеранський грант. Тому я від 250 ветеранського відмовився і зараз чекаю, щоб затвердили відмову і податися на 500 тисяч гривень. Зараз за цих 250 тисяч, що я отримав, відкривається школа. Сподіваюся, з лютого місяця. Якраз ми днями вже маємо отримати кошти з грантів. Будемо поступово закупляти обладнання і починати працювати.

Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.

На початок