Більше тисячі килимків для воїнів АТО/ООС сплела хмельничанка Зінаїда Тегза. Розповідає, захотілося внести свою частку для підтримки українських воїнів, що захищають кордон на Сході країни.
Плести килимки для АТОвців Зінаїда Тегза розпочала п’ять років тому, потрапивши до команди волонтерів.
"Приходили, маскувальні сітки в’язали, хто килимочки в’язав, хто шкарпетки в’язав, хто борщ варив. Ми з натхненням виконували цю роботу, тому що це ж війна", - каже жінка.
Для своїх килимків жінка використовує залишки тканини, які бере у швейних підприємств. Каже, працює переважно з теплими тканинами.
"Я так наловчилася, що всі запитують, чим ти вяжеш. Я кажу – в’яжу ручками", - говорить Зінаїда.
"Хто вміє гачком в'язати, це так само пальчиками, бо для гачка потрібно нитку тонку, а тут бачите, які вони тепленькі, для військових. Вони йдуть для такої організації як АРАТА, є така на Донеччині, 24-та бригада", - коментує Зінаїда.
На один килимок в середньому йде 20-30 хвилин, розповідає Зінаїда Тегза. Спочатку вона нарізає тканину на смужки та змотує в клубки. Каже, навчилася навіть сама ножиці гострити. За день жінка плете в середньому п’ять килимків, якщо має сировину.
"Я не можу от сидіти на вулиці. Якщо я виходжу на вулицю, я теж беру з собою ножиці, і ріжу. . І хлопці дзвонять, і дякують, що хтось покладе голову, хтось сяде, хтось клякне на коліна", - говорить жінка.
Готові килимки забирають волонтери та везуть воїнам на схід України. Останню партію має забрати військовий капелан, каже Зінаїда ТЕгза. Додає: свого часу назбирала і здала 5 тисяч пластмасових кришечок для протезів. А ще була на майдані під час помаранчевої революції в Києві. Вважає себе патріоткою.
"Дуже треба виховувати патріотизм, дуже треба в духовності – раз, і в патріотизмі – два. Патріотизм – це дуже велика похвала тим батькам. А зараз такий час, що комп’ютери, оце все, тому я думаю, що це важливо", - розповідає Зінаїда Тегза.
Жінка раніше працювала медсестрою, співала в церковному хорі. 10 років тому відкрила в собі хист до написання віршів. Зараз їй 70.
"Я дуже любила свою професію, і люблю. І зараз займаюся волонтерством, і мені зовсім не важко, це мені так як поїсти, як подихати повітрям, мені цього не вистачає", - каже Зінаїда Тегза.
За свою волонтерську діяльність жінка отримала грамоти й подяки від воїнів та влади.
Читайте також
- Найстаріші серед тих, що збереглися: дверям Хмельницької музичної школи 110 років
