Історія нацгвардійця, якого реабілітують на Хмельниччині

23-річний нацгвардієць Олександр Якушев воює з перших днів повномасштабного вторгнення. Перше "бойове хрещення" отримав у Харкові. Далі харківський контрнаступ, бої на кодоні з Росією. На початку 2023 воював у Бахмуті, де отримав поранення.

Про бойовий шлях нацгвардійця Олександра Якушева — у матеріалі Суспільного Хмельницький.

Повномасштабне вторгнення нацгвардійця Олександра Якушева застало у Харкові. 23-річний чоловік до служби у війську закінчив індустріальний коледж у рідному Кривому Розі та півтора року працював помічником машиніста електротяга.

"Ми тільки заїжджаємо на "Вартах" на "Козаках" та "Бетерах", а тентова них "МАЗах" і вороги починають обстріл зі 120 міномету. Нам поталанило, що спершу не був прицільний вогонь. Ми зайняли позиції по окопах, по бліндажах, по вирвах, щоб не бути на відкритій місцевості. Вони побачили, що ми забігли в бліндажі й почали обстрілювати", — пригадує Олександр Якушев.

Нацгвардієць Олександр Якушев разом з побратимами. Фото: Суспільне Хмельницький

У першому бою побратима поранили у голову, каже Олександр: "Після 6-7 "прильотів" у бліндажу було перебите перекриття. Був поранений, ми тягнули його всім нашим взводом, перебіжками. Це було складно, але цій людині ми врятували життя".

Олександр Якушев каже, під час нашого контрнаступу у вересні 2022 їх підрозділ перекинули до українсько-російського кордону: "Наша розвідка знищила дві камери нічного та денного стеження на російській вежі. Я стріляв з "АК" і з гранатомета.

1 січня 2023 року вночі заїхали до Бахмата, де були постійні штурми, говорить нацгвардієць: "Постріли артилерії — це спалахи вночі. Все просто заграва. Дивишся і розумієш, ти вже пристріляний воїн, ти розумієш, що це все вибухає, уламки розлітаються. Це така картина, яку не передати словами. Ми тримали позиції у приватному секторі. Ворог кожен день штурмував".

Нацгвардієць Олександр Якушев на службі. Фото: Суспільне Хмельницький

Олександр розповів, поранення отримав під час засідки на ворожу диверсійно-розвідувальну групу.

"Чекаємо на цю групу яка мала проходити. Ми були озброєні. Потім ми почули свист, міна потрапила поблизу нас і розірвалась. Я трохи втратив свідомість, приблизно на хвилинку. Потім коли отямився, подумав, що мої побратими загинули. Це був найбільший страх. Потім прокашлялися й виявилось, що вони так само отримали контузію", — пригадує Олександр.

На одній нозі довелося скакати півтора кілометра до місця евакуації, розповідає Олександр. Наразі нацгвардієць проходить реабілітацію після поранення на Хмельниччині.