Хмельниччина прощалася з захисником Юрієм Заремським, який народився в 1990 році в Хмельницькому, і де сьогодні, 7 вересня, його рідня та друзі поховали воїна на Алеї Слави міського кладовища. Його мати Світлана розповіла: її син був солдатом, воїном, мріяв про військову службу змалку, і навіть після важкого поранення, попри заборони медиків, повернувся на передову.
Своячка загиблого Тетяна, яка прийшла провести в останню путь Юрія Заремського, сказала, що вони не вірили в його смерть.
"Мені зателефонувала сестра. Ми до останнього не вірили, до останнього. Ми думали, що він десь вижив, що він десь вибрався, оскільки він не перший рік на війні, він служив з 2014, з першого дня пішов", — сказала своячка загиблого Тетяна.
Юрій Заремський, фаховий військовослужбовець, служив за контрактом від 2014 року, та за рік перед повномасштабним нападом Росії на Україну був вдома і навіть після важкого поранення в голову вирішив повернутися на фронт, — розповідає Тетяна.
"Він сам, в нього була можливість не йти, залишитись тут, вчити когось, передати свій досвід, але він пішов. Каже: "Хто, як не я?". Він поранений рвався туди, йому не дозволяли, але він все одно казав: "Ні, я йду. Я здоровий, зі мною все добре", — каже Тетяна.
Вогнеметник Юрій Заремський загинув на війні 27 серпня і лише за тиждень його побратим переконав командування дозволити поїхати на місце загибелі забрати тіло товариша з зони постійних обстрілів, розповідає його мати Світлана.
"На тій позиції їх було шестеро. Троє загинуло, троє лишилося. І один з цих трьох Антон випросив, щоби дали машину. Вони під'їхати не могли, півтора кілометра цей Антон, я не знаю, молитися все життя буду за його здоров'я, він на собі волік. Повзком він доліз до тієї позиції, повзком приволік тіло. Антон знайшов нас і сказав: "Не сумнівайтеся, що це ваш син, хоча вже його не впізнати", — сказала мати загиблого.
Додому сина привезли в закритій труні, каже мати: "Нам показали фотографію, тільки ноги показали, там тільки кісточки".
У загиблого залишилася вдова та шестирічний син Пантелеймон, розповідає сестра загиблого: "Він як після поранення пів року був тут, то вони з Пантелеймоном до нас часто до нас приїжджали, в мене є син, вони разом граються".
Поховали героя на Алеї Слави Хмельницького.
Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram та Facebook.