Дунаївці, що на Хмельниччині — єдине місто в Україні, яке виграло грант від GCF на реалізацію проєкту для ВПО

Дунаївці, що на Хмельниччині — єдине місто в Україні, яке виграло грант від GCF на реалізацію проєкту для ВПО

Дунаївці, що на Хмельниччині — єдине місто в Україні, яке виграло грант від GCF на реалізацію проєкту для ВПО
Дунаєвецька міська рада. Фото: Суспільне Хмельницький

"Домівка подалі від небезпеки" — так називається проєкт, який реалізовують в Дунаєвецькій громаді за підтримки Глобального фонду міст для мігрантів і біженців: дітей та опікунів Ради мерів з питань міграції. Про це йдеться на офіційному сайті тергромади. Окрім Дунаївців, гранти на реалізацію своїх проєктів, а це по 200 тис. доларів США, отримали Амман (Йорданія); Гуаякіль (Еквадор); Мілан (Італія); Монтевідео, (Уругвай); Рамалла (Палестина). Як розповіли у Дунаєвецькій громаді, кошти спрямують на перепрофілювання колишньої лікарні для надання житла ВПО. Докладніше про проєкт в етері Українського радіо Хмельницького поспілкувались із Катериною Савчук — директоркою Агенції регіонального розвитку Хмельницької області та Миколою Островським — начальником Управління соціального захисту та праці Дунаєвецької міської ради.

Пані Катерино, Дунаївці стали єдиними в Україні реципієнтами Глобального фонду міст для мігрантів і біженців. А які ще міста від України брали участь у відборі й чому саме Дунаївці перемогли?

Насправді мені невідомо, чи подавалися інші міста з України на цей конкурс, тому що ця інформація непублічна. Конкурс був для різних країн світу і він був закритий. Знаю, що подавався список різних громад нашої області з описом самої ситуації: скільки внутрішньо переміщених осіб, які плани щодо забезпечення довгострокового житла, як органи влади реагують на виклики пов'язані з переміщенням людей в їхні громади, і таким чином лише Дунаєвецька громада отримала запрошення подати повну заявку на цей конкурс. Основними критеріями, за якими відбиралися міста — це масштаб проблеми, тобто чисельність ВПО, як влада реагує на вирішення потреб внутрішньо переміщених осіб, які додаткові сервіси й додаткові послуги пропонуються, яким чином далі буде використовуватися тимчасове житло у разі, коли внутрішньо переміщені особи повернуться до себе додому в ті регіони, з яких вони приїхали — велика кількість факторів плюс також враховувалась, наскільки легко масштабувати або тиражувати такий тип проєкту на інші органи місцевого самоврядування.

У рамках проєкту кожне місто отримає по 200 000 доларів. Ці гроші Дунаєвецька тергромада спрямує на перепрофілювання колишньої лікарні для надання житла ВПО. Розкажіть докладніше на що саме підуть кошти?

Основна частина коштів піде на ремонт лікарні в селі Миньківці Дунаєвецької територіальної громади. Там проживають сім'ї ВПО. Зазначу, що частина робіт вже зроблена силами Дунаєвецької громади, а за допомогою міжнародних гуманітарних організацій буде відремонтовано третій поверх приміщення.Частина коштів також буде спрямована на те, щоб діти, які проживають в цьому колективному центрі, відвідували різноманітні гуртки, тобто не просто забезпечити належні умови проживання, а й забезпечити освітній процес і плюс адміністрування проєкту.

Репортаж Суспільного з села Миньківці, де проживають сім'ї ВПО:

А скільки загалом зараз там проживає внутрішньопереміщених осіб?

За проєктом планується, що проживатимуть 30 сімей, але мені здається, зараз там є 12 родин. До речі, ми з ними зустрічались. 20 червня поїхали в цей колективний центр для того, щоб повідомити мешканців про те, що буде такий проєкт, про те, що отримаємо фінансування, тому що безпосередньо запуск проєкту буде з 1 вересня. Разом з проєктантами оглянули приміщення, сформували перелік робіт, який потрібний, і обговорили з мешканцями що плануємо зробити, запитали їхню думку. Люди нам сказали на що звернуту увагу: їм не вистачає дитячого майданчика, який вже обіцяли зробити міжнародні гуманітарні організації.

Пане Миколо, а ви розкажіть докладніше про приміщення, яке буде ремонтуватись.

Це амбулаторія, яка не використовується за призначенням. Це триповерхова будівля, в яку з початком війни ми почали поселяти людей. Ми зробили косметичний ремонт, облаштували все для придатного проживання. В приміщення вклали до 600 тис. гривень, а далі приєдналися Міжнародні фонди, благодійні організації, які активно нам допомогли з побутовою технікою та обладнанням. Втім, найбільше наше досягнення — це те, що нашу громаду відібрав Глобальний фонд, який допомагає облаштовувати біженців по всьому світу. У вересні нам надійде двісті тисяч доларів. Насправді кошти великі, але цей проєкт передбачає не лише будівельні роботи, а й інтеграцію ВПО в нашу місцеву громаду: будуть проводитись екскурсії, працюватимуть психологи. Ми хочемо, щоб наші діти ВПО мали доступ до послуг позашкілля в місті, бо зрозуміло, що в селах нема такої можливості забезпечити ті послуги, які є у нас в місті Дунаївці. Зараз в будівлі також йдуть ремонтні роботи, але за допомогою інших міжнародних організацій. Крок за кроком ми хочемо облаштувати приміщення, але насправді то є комплекс будівель. Ми готові облаштувати кімнати для комфортного проживання ще для ста людей, бо місцевість прекрасна. Це каньйон Дністра, протікає річка Ушиця, екологічно чисто, дуже красиво. В основному в нас проживають люди з Херсону. Ми тішимось тим, що вони вже не кажуть, що збираються додому. Сподіваємося, що ці люди залишаться у нас.

Пане Миколо, на яких умовах люди будуть проживати в будинку?

Скажімо так, не стоїть так серйозно питання про те, щоби люди обов’язково сплачували за умови проживання, тобто вони не сплачують нічого. Комунальні послуги: воду, електроенергію, опалення беремо поки що, на себе — компенсує держава. Там заборгованість, звичайно, величезна. Але нам обіцяють, що до жовтня наші борги повністю будуть закриті. На майбутнє ми плануємо, після реконструкції цього приміщення, це вже буде помешкання для внутрішньопереміщених осіб, ми надамо йому статус соціального житла. Якщо ми надамо цей статус будівлі, відповідно, тоді вже включаються механізми, які передбачені в національному законодавстві: вручаються людям ордери на вселення. Тоді вже потрібно буде сплачувати комунальні послуги й, напевно, якісь невеликі амортизаційні кошти, які будуть направлені на покращення умов проживання. Але поки що не стоїть це питання. Ну, ми розуміємо, що законодавство прописано так, і прийде час, коли ми на це підемо. На сьогодні ми навіть не розглядаємо можливості використання цього приміщення для інших цілей. Ми впевнені, що частина людей точно там залишиться. Ми передбачаємо, що на другому або третьому поверсі будуть квартири. Зараз будемо обговорювати це з фахівцями, як краще зробити. Перший поверх передбачається для майбутнього потенційного притулку для літніх людей. Але будемо чекати всі перемоги. Звичайно, тоді вже будемо планувати більш масштабно. Поки все робиться для того, щоб людям було комфортно, вони мали де жити, враховуючи їхню ситуацію, в якій вони опинилися.

Але хочу сказати, що люди дуже гарно організувалися. Якось так вони навчилися спільно проживати, що просто приємно туди приїжджати й спілкуватися з ними. Вони вже розвели собі птицю. Ми виділили їм город, дали насіння, вони вирощують свої овочі. За одним із проєктів ми сподіваємося, що поставимо їм теплицю, в якій вони зможуть вирощувати овочі уже не лише для себе, але, можливо, на реалізацію. Один з фондів надав дуже великий перелік обладнання для прибирання території: там і тримери, там і бензопила, і тачки. Тобто, всі необхідні речі вони мають і по черзі проводять суботники. Це дуже приємно бачити, коли захаращена територія помаленьку перетворюється в непогане таке місце. Коли приїжджаєш до них, бачиш, що вони то липу обривають, то займаються заготівлею трав на зиму. Це добре і це приємно! Ми розуміємо, що в цих людей є шанси досить непогані для того, щоб вони інтегрувалися в наше суспільство і не відчували себе цими статусами.

Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram та Facebook.

На початок