Днями з фасаду СІЗО – старовинної будівлі, що розташована у самісінькому центрі Хмельницького, зняли усю рекламу. Зараз стіна виглядає не досить привабливо та потребує ремонту. Суспільне Хмельницький дізнавалося, що буде з фасадом СІЗО у центрі міста.
Про очищення центру міста від нав'язливої реклами та вивісок Хмельницька міська рада говорила давно. За останній рік з центральних вулиць рекламу стали й справді прибирати.
"Ми постійно працюємо над тим, аби надати нашому місту красивого та естетичного вигляду. Ми затвердили правила розміщення вивісок, працюємо над дизайн-кодами вулиць, поступово зменшуємо кількість рекламних бордів", — коментував рік тому Суспільному заступник міського голови Микола Ваврищук.
Цього року дійшла черга і до фасаду Хмельницького СІЗО. Його установа мала звільнити від реклами до 1 липня, і вже 7 липня остання реклама була знята.
"Знаю, що стіна СІЗО виглядає зараз далеко не ідеально, але точно набагато краще, ніж була. Подумаємо над тим, як покращити її вигляд", — написав тоді у Facebook заступник міського голови Микола Ваврищук.
У коментарях під дописом Ваврищука хмельничани почали писати свої пропозиції щодо того, як міг би виглядати фасад старої будівлі у центрі міста, який за радянської влади був зроблений у "совковому" стилі.
Дехто з хмельничан пропонує намалювати на чималій стіні СІЗО мурал, інші — зробити там вертикальний зелений газон.
Хмельницький краєзнавець Дмитро Казанцев запропонував збити радянську плиточку. "СІЗО – одне з старійших приміщень міста. Під тою плиткою — автентична цегла та аркові скріплення. От якби збити ту плитку, як в проєкті міськради "Оголені!", — написав у коментарях Казанцев.
У коментарі Суспільному Микола Ваврищук пояснив, що Хмельницьке СІЗО є державною установою, тож і фасад "відновлювати" та приводити до ладу має саме воно.
"Який формат "відновлення" запропонує СІЗО — побачимо згодом, його затверджуватиме управління архітектури та містобудування. Але ви ж розумієте, що це державна установа, яка фінансується з державного бюджету, тому, думаю, це буде щось мінімалістичне, що потребує незначних вкладень коштів. Міський голова вже озвучив, що міська рада допоможе СІЗО фінансово, через якусь програму виділить кошти на відновлення фасаду, бо ми розуміємо, що самостійно установа з цим не впорається", — сказав Микола Ваврищук.
Те, що відновлення фасаду буде мінімалістичним, підтвердив у коментарі Суспільному і начальник державної установи "Хмельницький слідчий ізолятор" Руслан Сухораб.
"Ми робитимемо відновлення фасаду власними силами та за допомоги міської влади, оскільки кошти на такі роботи в установі не передбачені. Підрядна організація порахувала нам за ремонт фасаду 1 мільйон 200 тисяч гривень. Таких грошей у нас немає, тому плануємо поштукатурити "під шубу" та пофарбувати його самі. На утримання будівель СІЗО державою виділяється досить незначна сума. Додатково ми отримували гроші з надання послуг у платних камерах та з розміщення реклами, але з початком війни ці доходи скоротилися майже вдвічі. Зокрема, якщо з розміщення реклами у 2021 році ми отримали майже 340 тисяч гривень, то минулого року — лише 180 тисяч гривень. Усі ці кошти були спрямовані на поліпшення умов праці та утримання ув'язнених та засуджених, на проведення ремонтів у камерах, більшість з яких у нас в жахливому стані", — каже Руслан Сухораб.
Зі слів заступника міського голови Миколи Ваврищука, відновити фасад Хмельницьке СІЗО має до кінця року.
Фасад Хмельницького СІЗО, як і сама будівля, є пам'яткою архітектури, яку варто було б реставрувати
Сергій Єсюнін, дослідник історії міста Хмельницького, кандидат історичних наук:
"У XVIII столітті на вулиці Кам'янецька (тоді вона мала назву Кам'янецька поштова дорога) побудували арештантський будинок. Він був невеличкий, одноповерховий, мав одну камеру, де засуджені чоловіки, жінки та неповнолітні утримувалися разом. Коли місто стало повітовим центром, до арештантського будинку почали звозити в’язнів з усього повіту і він став замалим. Тоді постало питання про будівництво нової споруди для утримання засуджених.
Будівництво закінчили у 1830 році. Нова будівля отримала назву "арештантський замок". І це справді був замок – укріплений мурами, з міцними товстими стінами, з окремими камерами для ув’язнених жінок, чоловіків і підлітків. Він був побудований за типовим проєктом відомого архітектора Андреяна Захарова, якого знають за такими проєктами, як Преображенський собор у Дніпрі, ансамбль міського адміністративного центру Полтави та комплекс будівель Адміралтейства в Санкт-Петербурзі.
У 20-х роках минулого століття, коли радянська влада розгорнула свою репресивну діяльність і людей затримували за будь-які порушення, проскурівська в’язниця знову стала замала. Поруч була розташована тютюнова фабрика, збудована Аароном Шварцманом у 1889 році. Довгий час вона була потужним виробництвом, але у 1924 році її закрили. І вже наступного 1925 року будівлю приєднали до тодішнього будинку примусової праці (так називали тоді тюрми), що втричі збільшило площу для утримування засуджених. Після Другої Світової війни в’язниця отримала свою сучасну назву — Хмельницький слідчий ізолятор.
У 2010 році було складено реєстр пам’яток архітектури місцевого значення і будівлю Хмельницького СІЗО також було до нього внесено, адже вона є унікальною пам'яткою архітектури. ЇЇ спроектував відомий архітектор, вона добре збереглась до нашого часу і є однією з найстаріших у місті. Окрім самої будівлі, до нашого часу збереглися і кам’яні мури, і в'їзна брама арештантського замку — це якраз та частина, яка розташована вздовж вулиці Кам'янецької, фасад теперішнього СІЗО, який наприкінці 70-х років XX століття облицювали плиткою.
Тому було б добре, якби місцеві архітектори розробили проєкт реставрації в’їзду і брами, яка зараз схована під плиткою. Це підкреслило б старовину пам'ятки і стало цікавинкою для туристів: кам'яний мур арештантського замку у центрі міста. До того ж, у нас дуже мало пам'яток архітектури, вік яких - два століття".
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube та Instagram.
