Перейти до основного змісту
Як не стати жертвою "цифрових" злочинців? Поради хмельницької поліцейської Інни Глеги

Як не стати жертвою "цифрових" злочинців? Поради хмельницької поліцейської Інни Глеги

Як не стати жертвою "цифрових" злочинців? Поради хмельницької поліцейської Інни Глеги
Начальниця сектору комунікацій ГУ Нацполіцї у Хмельницькій області Інна Глега. Фото: Суспільне Хмельницький.

Кібершахрайства останнім часом стали доволі розповсюдженим явищем у сучасному світі. Наскільки обізнанішими стали українці, аби убезпечити себе від недобропорядних продавців з інтернет-магазинів, та чим може закінчитися надто висока довірливість і необачність — розповіла Суспільному Хмельницький начальниця сектору комунікації головного управління Національної поліції у Хмельницькій області Інна Глега.

Види шахрайства якось змінюються? Чи відбувається якась певна їх еволюція?

Так, шахраї в наш час еволюціонують дуже швидко. Вони моніторять ситуацію, яка відбувається довкола,які теми є актуальними на сьогодні усуспільстві і, відповідно, під це підлаштовують свої шахрайські схеми. Якщо пригадати,то ще кілька років тому, коли у нас почався карантин, були популярні шахрайства, пов'язані з продажем неіснуючих медичних товарів, зокрема, масок, на які був тоді попит. На сьогоднішній день, під час бойових дій, є великий попит на товари військового призначення — це, до прикладу, форменний одяг. Тож почали з'являтися недобропорядні продавці-шахраї, які продають неіснуючі товари для військовослужбовців. Це стосується привабливих цін, якихось привабливих пропозицій щось купити.

А якщо говорити про операції з інформацією, про банківські рахунки, наприклад?

На сьогоднішній день ми все більше йдемо у цифровий світ. І те, що полегшує життя нам, полегшує життя і шахраям. З кожним днем росте кількість шахрайств, пов'язаних саме з банківськими операціями через онлайн-банкінг, з банківськими картками. Найпоширеніша, можна сказати, схема – це коли телефонують особі, представляються банківським працівником або представником служби безпеки, пояснюють, що начебто чи картка заблокована, чи якась була підозріла операція, чи хтось намагається зняти кошти. І під цим приводом у людини виманюють персональні дані, коди, логіни, паролі, паролі до онлайн-банкінгу. І згодом вже технічні моменти, за допомогою яких вони перераховують на свої картки усі заощадження. І що найприкріше — навіть часто беруть кредитина цих людей.

Недавно мені розповідала адвокатка про те, що жінка зайшла у свій особистий кабінет у банку, де їй запропонували задонатити певну суму. Вона перейшла за посиланням, хотіла допомогти нашим військовим, і в неї з рахунку зняли всю суму, яка була на кредитній картці. Такий прикрий випадок. Це ще називається фішинг, так?

Так, це мова йде про фішингові ресурси — ресурси, які заволодівають персональними даними людини. Як це зазвичай виглядає? Ми отримуємо якесь посилання, може бути різний привід: задонатити, підтримати голосуванням якусь знайому у якомусь конкурсі. Навіть буваютьтакі посилання, коли вам пропонують отримати матеріальну допомогу: перейдіть, зареєструйтеся на отримання матеріальної допомоги. Але насправді людина починає на цьому фішинговому ресурсі вводити свої персональні дані, їх автоматично отримує шахрай, який потім, маючи дані, логін-пароль заходить в онлайн-банкінг і перераховує кошти на свої картки. Тобто, грабує людину фактично.

Про еволюцію шахраїв, кіберзлочинців ми почули. А чи підвищуються знання нашого населення? Як змінюється кількість ошуканих людей? Чи є хоча б приблизна якась статистика?

На жаль, статистика вражаюча, кількість ошуканих зростає з кожним днем. Фактично, ми вже у першому кварталі цього року мали стільки зареєстрованих шахраїв, якза весь минулий рік. Іце дуже прикро. Хоча, як показують опитування, люди обізнані, але шахраї – хороші психологи. Вони завжди працюють на емоціях, вони намагаються людину тримати у постійному контакті, загнати її у паніку, щоб вона приймала необдумані рішення. Ну і, звісно, дуже важливе правило протидії шахрайствам – це перевірка будь-якої інформації. Зараз я говорю, до прикладу, про ситуацію, коли людей обманюють під приводом отримання якихось соціальних виплат. Не потрібно довіряти тим повідомленням, які ви бачите на сторонніх ресурсах. Якщо зазначено, що це виплата, наприклад, від президента України, перше, що потрібно робити —йти на офіційний сайт президента України. Чи виплата від іншої якоїсь офіційної державної організації — йдемо на офіційні ресурси і шукаємо інформацію там, телефонуємо за офіційними номерами телефонів. Бо шахраї досить часто формують ці шахрайські повідомлення, навіть використовуючи фотографії лідерів нашої держави,таким чином намагаючись викликати довіру до себе. Але всю інформацію слід шукати на офіційних ресурсах. Це — перше правило безпеки у таких випадках.

Уявімо, що людина виявила обачність, пильність і не потрапила на гачок злочинців. Чи часто повідомляють вам про намагання скоїти злочин?

Так, і все частіше повідомляють. Ми самі закликаємо людей повідомляти, бодай хоча б ті дані, які їм стали відомі: номер телефона, номер банківської картки, на яку шахраї намагалися отримати кошти. Для чого ми це робимо? Тому що у нас є кіберполіція, яка має власний ресурс. І на цьому ресурсі є база, де зберігаються номери карток, номери телефонів. Людина може через пошук зайти, ввести номер картки і бачити, чи використовувалась вона коли-небудь для проведення якихось шахрайських дій. І це дозволяє убезпечити громадян.

Як вплинули наші реалії, воєнний стан на розкриття кіберзлочинів?

Звісно, шахраї не стоять на місці, і, більше того, вони не сидять на місці. Ми почали стикатися з тим, що все більше шахраїв перебувають навіть за кордоном, але це не заважає їм ошукувати наших громадян. Є усусідніх державах потужні кол-центри, звідки телефонують і ошукують наших громадян. Зовсім недавно у Хмельницькому була затримана шахрайська група, викритий так званий кол-центр, працівники якого, перебуваючи тут, ошукували жителівКанади. Тобто, як ми бачимо, кордони стираються, і це набагато ускладнює розкриття. Але наша кіберполіція, правоохоронні органи теж стоять на місці. І якщо ви моніторите інтернет, то побачите, що все більше і більше таких шахрайських схем викриваються.

Знаєте, побутувала така думка, що цим займаються ті, хто перебуває у місцях позбавлення волі. Але у тому кол-центрі, про який ви згадали, працювали люди зі знанням англійської мови, досить таки фахові люди, однак вони пішли на цей слизький шлях?

Це дуже прикро, тому що це дійсно були молоді люди. Іпросто хочеться до них звернутися: не потрібно гратися з законом і гнатися за великими грошима, тому що відповідальність настанерано чи пізно.

Які види шахрайства можна назвати такими, які були до цього традиційно офлайновими, а наразі перейшли у мережу?

Зараз фактично всі шахраї намагаються перейти в мережу, використати сучасні технології. Навіть якщо взяти кілька років тому, то дуже часто можна було побачити у місті різноманітних гадалок, які ошукували громадян. Зараз усі вони успішно, на жаль, перейшли у соціальні мережі, у інтернет, організовують там онлайн-гадання і таким чином заволодівають коштами громадян. І ми навіть мали нещодавно такий прикрий факт, коли жінка перерахувала такій псевдогадалці понад 60 тисяч гривень. Врешті після декількох сеансів зрозуміла, що нічого нового вона для себе не дізнається, а гадалка просто їй повертає інформацію, яку вона сама ж озвучила, і співчутливо хитає головою у відповідь. Жінка звернулася з заявою і нам вдалося знайти цю псевдогадалку на території сусідньої області. Знову ж повертаюся до того, що немає у цього злочину кордонів. Зараз по цій справі тривають судові процеси.

Чи вдалося повернути хоч комусь втрачені гроші, розкрити злочин?

Злочинів розкривається дуже багато. Звісно, що процес повернення коштів не такий простий, як нам би хотілося, тому що тут не все залежить від поліції. Але, як пишуть нам підписники наших каналів, спеціально створених для того, щоб боротися з шахраями, – кошти повертаються. І тут багато що залежить від самої людини, наскільки швидко вона зреагує на ситуацію. Тобто першочергові дії після того, як з вашої карти були зняти гроші, це заблокувати карту, повідомити банк, що це була шахрайська транзакція, написати заяву в поліцію. Ця заява вже знадобиться для того, щоб підтвердити банку, що ви стали жертвою шахрайства. І чим швидше людина це зробить, тим більша вірогідність, що банк встигне заблокувати кошти і шахраї їх не знімуть. А якщо ці кошти заблоковані, то їх набагато простіше повернути. Тобто, треба берегти інформацію, не довіряти злочинцям, перевіряти інформацію і… не чекати. Не чекати, тому що шахраї дуже часто цим користуються, вони тягнуть час, спонукають чекати. Вони пояснюють: зачекайте день, якась технічна помилка сталася, ми зараз виправимо. Людина чекає, не звертається. А у цей час, виграшний для шахраїв, вони встигають кілька разів перерахувати на різні картки ці гроші, потім їх зняти, і фактично знайти вже остаточного набувача, того, хто ці кошти отримав, дуже-дуже складно, тим паче довести його причетність до цієї шахрайської схеми. Тому, якщо навіть вже так сталося, що людина стала жертвою шахрайства, треба одразу звертатися до поліції, в банк, блокувати картки. Це запорука того, що можна буде швидше повернути свої втрачені заощадження.

Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram та Facebook.

Топ дня

Вибір редакції

На початок