Що таке правець, коли існує небезпека захворіти на цю недугу та що робити, аби зараження на правець не закінчилося трагедією? На ці запитання у інтерв’ю Суспільному Хмельницький відповідає сімейний лікар Сергій Тарасов.
- Що таке правець?
- Правець – це надзвичайно небезпечне гостре інфекційне захворювання, яке передається за допомогою спор Clostridium tetani, які найчастіше перебувають у землі, але можуть також існувати у кишківнику тварин. Однак варто кожному розуміти, що при будь-якій подряпині, будь-якій травмі, уколі, забруднених землею, порохом, надзвичайно великий ризик захворіти.
Такий, як у нас чорнозем – саме те, що потрібно для спор. Відповідно, ризик захворіти у нас надзвичайно високий.
- Зараз почався сезон сільськогосподарських робіт, люди працюють на городах і це безпосередній контакт з землею. Наскільки зростає небезпека?
- Усі розуміють, що з початком сільськогосподарських робіт чи не щодня можна отримати якусь невелику травму і ці ризики зростають у тисячі разів. Не можна сказати, що це сезонне захворювання, але при тому всьому значно зростає кількість виявлених захворювань на правець саме у теплу пору року. Кількість спор Clostridium tetani більша у вологому, теплому ґрунті. Якщо порівнювати декілька типів ґрунтів в різних регіонах, то вважається, що такий, як у нас, чорнозем – саме те, що потрібно для спор. Відповідно, ризик захворіти у нас надзвичайно високий.
- Доводилося в інтернеті читати інформацію про те, що під час Першої світової війни у перші місяці у німецькій армії від правця померло більше військових, ніж від поранень кульових чи інших. Говорили, що це через те, що солдатам доводилося бути в окопах, де земля була заражена. Як наші військові? Вони теж наражаються на небезпеку?
- Для наших військових зараз це теж надзвичайно велика небезпека, це навіть не можна зрівнювати з сільським господарством – на війні щодня значні травми. Ці люди мають бути вакциновані для збереження свого здоров’я.
- Ви сказали про поранення. А які з них можуть бути особливо небезпечними?
- Це може бути, в принципі, будь-яке поранення, яке порушує цілісність шкірних покривів: опік, укол, садно. Навіть на перший погляд невинний укол шипом троянди може призвести до інфікування і подальшого розвитку захворювання.
- Тобто це не тільки іржавий цвях?
- У людей побутує така думка, що це може бути саме іржавий цвях. Але ні, будь-яка травма, будь-яка інфікована рана, забруднена землею, може викликати захворювання.
- Якщо людина травмувалася, чи може вона самотужки щось зробити, аби убезпечити себе від розвитку небезпечної хвороби?
- Якщо людина вакцинована, то, в принципі, людині достатньо зробити первинну хірургічну обробку рани і, я думаю, не варто чогось боятися. Якщо ж людина не вакцинована, тоді треба обов’язково звернутися за допомогою до хірургічного відділення для проведення первинної хірургічної обробки і далі сімейний лікар чи хірург буде проводити екстрену профілактику правця.
- Як швидко треба звертатися за медичною допомогою після травмування?
- Інкубаційний період розвитку інфекції правця – латентний, без будь-яких проявів, – від трьох до, за деякими даними, аж 90 днів. Але більшість лікарів схиляється до того, що тривалість інкубаційного періоду – від 21 до 30 днів. Все ж таки перші прояви хвороби з’являються в середньому десь за 10-14 днів. Відповідно, чим ці прояви з’являються раніше, тим гірше, зазвичай, перебігає саме захворювання, тим більший ризик летальності. А щодо термінів, протягом яких варто звернутися за медичною допомогою, – чим раніше, тим краще. Тому не варто чекати перших проявів. Коли є прояви, звісно, треба звернутися, особливо якщо людина не вакцинована. Особливо небезпечними є глибокі колоті рани, які не можна просто так очистити, зробити хірургічну обробку. У цьому випадку стовідсотково треба звертатися за допомогою до лікарів. Напевно, звідси й пішла ця думка про іржавий цвях – це колота глибока рана. Але вкотре повторюся – захворіти можна від будь-якого найменшого садна.
Раджу військовим за можливості обов’язково вакцинуватися від правця, якщо цього не зробили вчасно.
- Про вакцинацію: чи вакцинуються діти і як вакцинуватися дорослим?
- Є затверджений календар щеплень. Діти вакцинуються у два, чотири, шість і вісімнадцять місяців. Це комбінована вакцина АКДП (ред.- кір, дифтерія, правець), а у шість років – АДП (ред.- дифтерія, правець). Потім кожні десять років проводять вакцинацію також.
- Вакцинування дітей – то клопіт і відповідальність батьків. А якщо людина не знає, чи вакцинувалася вона у дорослому віці, що робити?
- Якщо доросла людина не має відомостей про те, чи вакцинована вона від правця, ми розглядаємо таку людину як не вакциновану. Від людини потрібне тільки бажання. Вона звертається до сімейного лікаря, це все безкоштовно. Проводиться пришвидшена серія вакцинування: перша вакцина, через місяць – наступна доза, через півроку – ще одна доза, і ще через півроку також. Потім – через кожні десять років.
- Військовим, які відправляються на фронт, у зону бойових дій, що порадите?
- Пораджу за можливості обов’язково вакцинуватися, якщо цього не було зроблено вчасно. Ми вже говорили про надзвичайно високі ризики зараження правцем. Це важливо, щоб правець не став другим фронтом проти наших військових.
- Розкажіть, чим небезпечний правець і чим може завершитися інфікування?
Якщо людина захворіла і не лікується – це практично стовідсоткова летальність. Невакцинована людина, яка захворіла і не звертається за медичною допомогою, майже стовідсотково помре. Якщо ж людина звернеться за допомогою, ризик летальності зменшується, але залишається досить високим – від 10 до 70%, не зважаючи на те, що людина звернулася за допомогою. Правець вражає нервову систему: спори, бактерія починають розмножуватися, виділяється небезпечний нейротоксин. Починається все з невеликого посмикування м’язів, м’язових парезів, які збільшуються. Найнебезпечніше те, що може виникнути параліч дихальних м’язів. Усе це загрожує смертю.
Після того, як людина інфікувалася, але не звертається за допомогою, десь на десятий день може з’явитися посмикування окремих м’язів навколо рани і біль в рані. Згодом з’являється лихоманка, нездужання. Це все загальні симптоми. А характерні симптоми – спазм жувальних, мімічних м’язів – це коли у людини широко відкритий рот і людина ніби вимушено посміхається. Цей симптом ще називають сардонічною посмішкою. М’язові спазми настільки сильні, що сам м’яз може відриватися від кістки – це надзвичайні муки для людини, і надзвичайний ризик для життя.
- Ірина Кондратюк, головна спеціалістка Управління охорони здоровя Хмельницької міської ради, нещодавно сказала, що лише 10% від запланованих жителів територіальної громади вакцинувалися від правця. Що б ви побажали людям, аби показник змінився?
- Я б побажав людям прийняти вірне рішення. Це вакцина, яка має робитися стовідсотково. Це не просто сезонне вакцинування від грипу, хоча й від грипу теж помирають. Це значно небезпечніше захворювання. Людям варто пам’ятати: у тому випадку, якщо вони захворіють, то надзвичайно високий ризик того, що вони просто помруть.
Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube, Instagram та Facebook.