45 дітей Хмельницького центру соціально-психологічної реабілітації "Подолянчик" отримали подарунки від волонтерів та благодійників з Києва, розповідає виконувач обов’язків директора фонду «Шанс на життя» Дмитро Гуцалюк. За його словами, волонтери навідуються до дітей центру четвертий рік поспіль, і на Різдвяні свята діти з особливим нетерпінням чекають гостей.
Дев’ятикласниця Ангеліна замовила Миколаю павербанк та отримала його. Дівчина вже має набір для малювання і каже, що не хоче переривати творче заняття, коли нема світла. За її словами, дівчатка переважно замовляли косметику, а хлопці - машинки й роботів.
Ангеліна перебуває в Хмельницькому центрі "Подолянчик" майже рік. Дівчина згадує: вдома була, коли почалася повномасштабна війна. Тоді, вночі 24 лютого, каже, сиділа з молодшою сестричкою на підлозі та написала вірш:
Хоче смертей? То хай сам вмирає.
Хоче територій? Хай город купляє.
Хоче грошей? Хай йде заробляє.
Хоче він слави? Хай тік-ток знімає.
Ніхто не подумав про нас, про дітей,
які в нас думки, страхи та сльози.
Ніхто не подумав про наших жінок,
яких чоловіки стоять на морозі.
"Це був мій, напевно, крик душі. Просто охопив страх за мене, за мою сестричку, бо вона тоді була зі мною. Була невідомість, - пригадує дівчина.
У центрі мешкають діти від трьох до вісімнадцяти років із родин, які опинилися в складних життєвих обставинах. Тут перебувають, доки суди виносять вердикти: чи можна дітям повертатися додому, до батьків. За словами виховательки-методистки Ольги Коцемир, половина дітей після кількох місяців повертаються додому.
"Бувають випадки, коли батьки не беруться за розум, порушується питання про позбавлення батьківських прав, і тоді дітей влаштовуємо в прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу. Ми намагаємося не акцентувати увагу дітей на те, що у них було вдома, в сім’ї. Ми тут як родина: ми тут і за тата, і за маму, і за всіх", - додає Ольга Коцемир.
Волонтери, благодійники й аніматори влаштували мешканцям центру свято. Всі 45 дітей отримали замовлені подарунки. Їх купили працівники київської компанії, якою керує Іван Герасимик.
"Думав, що подарунки будуть якісь більші, дорожчі. А діти замовили прості елементарні речі: набори для малювання, набори для творчості, набір перукаря. Це дуже приємно здивувало насправді", - каже чоловік.
За його словами, компанія співпрацює з Хмельницьким відділенням благодійного фонду «Шанс на життя» і вже задонатила на ЗСУ 10 тисяч доларів. Це, додає Іван Герасимик, приносить задоволення і заряджає на нові вчинки.
Виконувач обов’язків директора фонду Дмитро Гуцалюк розповідає: за кілька годин з подарунками вирушають в Херсон до бійців.
"Я думаю, для них це дуже важливо: харчі, генератор потужний і автомобіль для саперів з Хмельницького, для саперної їхньої роботи", - каже Дмитро Гуцалюк. Та додає: у цей центр приїздять не тільки перед Новим роком, і не лише з дитячими подарунками.
"Привозили сюди одяг, шкільне приладдя, іграшки, солодощі, так само привозили побутові речі. Ми розуміємо, що діти тут 24/7 і цілий рік, не тільки перед Новим роком, і у них є якісь побутові потреби. Плануємо підписати меморандум нашої благодійної організації і даного закладу і закривати такі побутові питання, тому що є спонсори з Німеччини", -каже виконувач обов’язків директора фонду.
Скільки коштували подарунки для дітей цього центру, Іван Герасимик, каже, не рахували.
Читайте також
- У Хмельницькому запрацював новорічний табір для дітей
- Безпечний простір для дітей відкрили у Хмельницькому
- Хмельниччина відправила понад тисячу подарунків дітям Херсонщини
- Хмельницькі волонтери роздають подарунки дітям полонених і переселенців від закордонних благодійників
Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube та Instagram.
