40 людей із вадами зору склали договір із супроводжуючими з благодійного фонду Карітас-Хмельницький. Про це розповіла Суспільному соціальна працівниця Надія Кавковська.
З якими проблемами зіштовхуються, пересуваючись містом, незрячі дізнавалось Суспільне Хмельницький.
З вадами зору Оксана Паламарчук з дитинства. На Хмельницькому навчально-виробничому підприємстві працює у будні з 8:00 до 16:00. Виготовляє на замовлення папки-скорозшивачі. Біля дверей Оксану зустрічає супроводжуюча соціальна працівниця благодійного фонду Карітас-Хмельницький Надія Кавковська аби провести жінку до магазину.
Керуюча магазином Олена Мотревич каже, часто обслуговують людей із вадами зору і слуху: "Нам не важко їх обслуговувати, бо такі люди до нас цілий день ходять. Ми навіть знаємо, що людина хоче, і що вона купує кожного дня: який батон, яку продукцію, ми вже це вивчили. Тому нам не важко обслуговувати таких людей, ми їх розуміємо, допомагаємо. Якщо потрібно, даємо все в руки й розказуємо".
Послугами супроводжуючого соціального працівника можна скористатися 10 разів на місяць, каже Оксана Паламарчук: "Я, коли мені потрібно, стараюся в цих 10 разів вкластися. Сходити куди мені потрібно: ринки, лікарні, аптеки, продуктовий ринок, речовий ринок, скрізь".
Жінка говорить, із супроводжуючими легше відвідувати необхідні заклади.
"Дві жіночки є, які нас супроводжують, нам дуже з ними добре. Такого, щоб не порозумітися, в нас такого не було. Вони завжди нас розуміють, допомагають. Допоможуть вибрати, купити, підкажуть завжди. Все, що ми їх запитаємо, вони нам скажуть. Не завжди буває, що хтось тобі допоможе зі своїх. В мене є чоловік і син тільки. Більше в мене допомоги немає ніякої", — розповіла Оксана Паламарчук.
Надія Кавковська соціальною працівницею працює чотири роки. Найбільше з незрячими відвідує продуктові магазини, лікарні, поліклініки та аптеки.
"Є такі люди з вадами зору, в яких немає нікого. Вони самі, абсолютно. І дехто потребує два рази на тиждень, щоб їх супроводили. Де в кого були сусіди, сусіди пороз’їжджалися і цим людям дуже важко", — говорить соціальна працівниця.
Жінка розповіла, з якими проблемами найчастіше зустрічаються незрячі при пересуванні містом.
"Проблеми з тротуарами, зараз я бачу, що вже є ремонти, але тут дуже важко ходити. Потім ті приватні підприємства.Кожен біля себе зробив плитку, потрійні бордюри. Зливники не захищені, відкриті. Проблеми з посадкою в транспорт. Увага наших людей. Коли стоїмо в чергах, що здати аналізи, люди не розуміють, що це особливі люди й ми працюємо по годинах", — каже Надія.
Наразі допомогу надають сорока людям із вадами зору, каже соціальна працівниця: "В нас люди складають договір на обслуговування. Обслуговуються люди з вадами зору першої групи. І обов’язково повинні мати місце реєстрації — міста Хмельницький".
За словами голови правління обласної організації УТОС Василя Бурбана в області налічується 510 інвалідів по зору першої групи, які потребують сторонньої допомоги, у Хмельницькому — 131 людина.
Читайте також
- "В чому були, в тому й приїхали". Як громада Хмельниччини допомагає людям, які втекли від війни
Слідкуйте за новинами Суспільного Хмельницький у Telegram, Viber, YouTube та Instagram.
