Перша пара в Україні одружилась онлайн. Хлопець родом з Хмельницького, дівчина - зі Львову. На онлайн святкуванні були присутні гості з різних міст України та країн світу, загалом 70 людей, розповідає Ігор Плащовий.
«Ми з Інною планували одружитись 2 лютого. Нам подобалась дата і це день ангела Інни і рік тому ми познайомили наших батьків в цей день і думали що це буде символічно, але виявилось що в неділю РАЦСИ не працюють і вирішили перенести на теплий період».
Молодята відсвяткували весілля онлайн 22 квітня. Організацію такого весілля подружжя виграли у конкурсі однієї з івентагенцій Львова.
«Під час карантину Іннина подруга скинула нам посилання в фейсбук на акцію що можна виграти весілля онлайн. Ми декілька днів думали чи варто оприлюднювати свою таку особисту і тільки нашу історію, але все ж таки вирішили що вона не тривіальна, що вона досить цікава і спробували свої сили. Мабуть, ця історія і зачепила багатьох і так вийшло що нам потім це закрутилось це в онлайн весілля».
Інна та Ігор діляться, що влаштувавши весілля не онлайн, то розділити свято з усіма друзями їм навряд чи б вдалося.
«Унікальне це дійство і це весілля тим що саме в один час і в одному місці можна об’єднати різних людей яких ти хотів би побачити, а в живу б не вдалось з різних куточків світу. Якби ми в живу робили таке весілля, нам би так не вдалось зробити».
Одяг та аксесуари наречені підбирали теж в режимі онлайн.
«Нам консультанти показували як виглядає Ігоря костюм і моя сукня. Яким чинам ми б могли вибрати найкращий варіант для нашого весільного образу і в кінцевому результаті ми писали в дірект свої параметри і кур’єр нам доставляв цей одяг і ми приміряли дома. Так само Інна проходила майстер-клас по зачісках, по макіяжу. Так все це в онлайн режимі. Дівчата показували різні варіанти як можна зробити хороший весільний мейк і різні укладки і зачіски. І я в домашніх умовах старалась усе це відтворити».
Ігор розповідає, що запам’яталось найбільше.
«Дуже глибоке враження справило коли ми виходили на сцену. Ми йшли на промінь світла, коли ми стали вдвох з Інною включився проєктор і з’явилась велика голограма церемоніймейстера. Вона провела церемонію і після того були голограми батьків які давали нам свої поради на життя це був дуже емоційний момент. Ми не очікували побачити наших батьків, ми дуже хотіли їх поруч відчути і дійсно було таке враження що вони в реальності були біля нас в цей момент».
