Перейти до основного змісту
У Хмельницькому попрощалися з бійцями Володимиром Рибаком та Вадимом Рудим

У Хмельницькому попрощалися з бійцями Володимиром Рибаком та Вадимом Рудим

У Хмельницькому попрощалися з бійцями Володимиром Рибаком та Вадимом Рудим
. Фото: Суспільне Хмельницький.

Сьогодні, 15 вересня, у Хмельницькому попрощалися з двома військовослужбовцями, які загинули, захищаючи Україну від російської агресії – 52-річним Володимиром Рибаком та 48-річним Вадимом Рудим.

52-річний військовослужбовець Володимир Рибак пішов на війну 24 лютого добровольцем. Односельчанка Оксана каже: він був патріотом своєї держави.

"Володю знаю з дуже хорошої сторони, він був чудовою людиною, чуйним, добрим. Ізахисником. Ще змалечку, пам’ятаю, не давав дівчат нікому образити. Батькам дуже допомагав, такого дня не було, щоб він не приїхав і не допоміг", – згадує про загиблого бійця його односельчанка.

За словами сусідки Володимира Рибака Ніни Анатоліївни, він завжди і скрізь був першим, завжди був і в горі, і в радості, завжди допомагав.

"Він дуже гарний був сусід. Ми жили на одній площадці, як в одній сім’ї, він дуже добрий був. Але Господь завжди забирає найкращих", – каже жінка.

У міській ритуальній службі загиблого відспівали військові капелани. Поховали Володимира Рибака у селі Михайлівка Ярмолинецького району.

Загиблого Володимира Рибака поховали у селі Михайлівка, що на Ярмолинеччині, Вадима Рудого – на Алеї Слави хмельницького кладовища у мікрорайоні Ракове.
Загиблого Володимира Рибака поховали у селі Михайлівка, що на Ярмолинеччині, Вадима Рудого – на Алеї Слави хмельницького кладовища у мікрорайоні Ракове. Фото: Суспільне Хмельницький.

Попрощалися сьогодні й з ще одним військовослужбовцем - Вадимом Рудим. Чоловік був учасником АТО /ООС. З початку повномасштабного вторгнення російських військ на територію України, на війну пішов добровольцем.

"Було нам по 19 років, він каже: «Дівчата, поїхали під Кам’янець в печери». Ну ми, ще моя однокласниця та його двоюрідна сестра, поїхали. Вони нас освячували в спелеологи. Найцікавіше, що ми залізли в ті печери о 8 вечора, а вилізли о 8 ранку. Як пройшов час, я не знаю, все було, як в космосі. І він нас всіх проводив, ми бачили різні кристали. Там дуже було цікаво. Освятили нас в спелеологи, трьох дівчат, засунули нас в ту печеру, а самі в обхід пішли. Поки ми, дівчата, лізли, обмастилися глиною, всі лиця в нас були в глині. Це було таке освячення", – згадує його однокласниця Наталія.

За словами жінки, цьогоріч вони з Вадимом не спілкувалися. Останній раз, каже, бачилися два роки тому – святкували у нього вдома зустріч випускників.

"Нас була невелика компанія, Вадим нас до себе додому запросив. Він такий був щирий, дуже весело провели час. Якби я знала, що це востаннє ось так збираємося разом", – каже Наталія.

Вадим Рудий був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Поховали загиблого на Алеї Слави кладовища, що у мікрорайоні Ракове.

Читайте також

Читайте нас у Telegram Viber та Instagram

Топ дня
Вибір редакції
На початок