У Хмельницькому перепрофілювали відділення хоспісної та паліативної допомоги, де мали перебувати пацієнти з останніми стадіями онкозахворювань та іншими невиліковними хворобами. Тепер замість нього у Хмельницькій міській лікарні функціонує реабілітаційний центр. Що сталося з хоспісним відділенням, чи відпала в ньому потреба – дізнавалося Суспільне Хмельницький.
Андрій Заставний – лежачий хворий після черепно-мозкової травми, яку отримав чотири місяці тому. Його мама Наталя Заставна розповідає: син перебуває вдома, доглядає його вона самостійно.
«Я ж не медик, щоб допомогу якусь йому надати. Він після трахеостомії, трубку треба прочищати, бо якщо вона забивається, то він задихається. Він сам себе не обслуговує зовсім – стоїть мочевий катетер в нього, годую його з зонда, тому що сам він не їсть, а ще треба переодягнути, помити, та що там казати», – плаче жінка.
Соціальний працівник мобільної бригади паліативної допомоги Григорій Ратушняк каже: до Андрія бригада виїжджає раз на тиждень, за потреби – частіше.
«У нас в мобільній бригаді є невролог, хірург і фельдшер. Допомогу надаємо різну – і по заміні катетера, і з прочистки трахеостомної трубки, обробки ран. Але такий медичний нагляд був би доречним в хоспісі, адже такі люди, як Андрій, потребують цілодобового, щоденного догляду. А оскільки таких пацієнтів в місті досить багато, щодня до них ми приїжджати не можемо. Автомобіль один, лікарів – троє. Звісно, у стаціонарі, у хоспісах таким людям було б краще, аніж вдома, оскільки там є усе для них необхідне – і догляд, і спеціальні пристосування для виконання гігієнічних процедур, і спеціальні функціональні ліжка, і протипролежневі матраси», – говорить Григорій Ратушняк.
Перше відділення хоспісної та паліативної допомоги відкрили у Хмельницькій тергромаді 10 січня поточного року в будівлі на вулиці Житецького. Але зараз воно закрите, розповідає директор Хмельницької міської лікарні Валерій Гарбузюк.
«Реалії війни диктують свої правила, але не тільки реалії війни. Ми розуміємо, що велика кількість наших хоспісних пацієнтів потребують реабілітації для того, щоб повернутися до життя після якихось травм, інсультів, в нинішніх випадках – після військових дій. Тому було прийняте рішення відкрити на базі нашого корпусу №5 реабілітаційний комплекс, в якому є набір всіх приміщень саме для такої структури. У цьому реабілітаційному центрі ми надаємо допомогу і військовим, і цивільним», - розповідає Валерій Гарбузюк.
Серед таких пацієнтів Олександр Балабуха. Він родом з Попасної Луганської області. До реабілітаційного центру, каже, чотири місяці лікувався у Хмельницькій міській лікарні, переніс дев’ять операцій. Тепер потрібно розробляти ногу.
«Вийшов на город, засвистіло, прилетіло метрів п’ять, розірвалася поряд, упав. Дивлюсь, в мене на нозі вирвана рана. Доповз, там військові були, наші, українські. Метрів 80 повз до них. Вони мене врятували. Джгут одразу натягнули, обезболюючі дали», - згадує чоловік.
Олександр поступив до реабілітаційного центру з мінно-вибуховою травмою і складним переломом стегнової кістки, розповідає завідувачка відділення медичної реабілітації Лідія Панделі.
«Зараз задача нашої команди – це збільшити амплітуду рухів в колінному суглобі, підготувати і запустити деякі м’язи, які ослабли внаслідок вимушеної іммобілізації», - каже завідувачка відділення.
За словами Лідії Панделі, відділення медичної реабілітації розраховане на 30 ліжок та призначене для пацієнтів, які потребують використання певних реабілітаційних втручань для того, щоб покращити якість їхнього життя.
Із закриттям хоспісу в тергромаді, каже начальник управління охорони здоров’я Хмельницької міськради Борис Ткач, важкохворі пацієнти все одно мають змогу отримати необхідну допомогу.
«Кількість таких пацієнтів у нас зменшилась зараз. Можливо, частина з них виїхала в західні області чи за кордон. У нас в міській лікарні залишились працювати ліжка паліативної допомоги, і ті пацієнти, які перебувають у Хмельницькому й потребують такої допомоги, вони без неї не залишились. Крім того, продовжує працювати у нас і мобільна бригада паліативної допомоги», - говорить Борис Ткач.
З його слів, повернутись до створення хоспісу зможуть після війни, наразі ж для нього немає ані коштів, ані приміщення.
Читайте також
- Програма Хмельницької облради з безкоштовного лікування зубів: хто нею може скористуватися і де отримати послугу
- Твоя кров може воювати: у хмельницькому Центрі служби крові запустили акцію зі здачі крові для військових
- Понад 200 жителів Хмельниччини пройшли лікування на курортах України. Кому доступна послуга
