Чистять димохід від сажі, готуючи грубку до опалювального сезону, а також запасаються дровами. Так жителі одного із сіл Розсошанської територіальної громади готуються до холодів. Як розповіла староста села Ніла Мельник, у їхньому старостаті в більшості людей є підведений газ, але окрім нього також обігрівають будинки дровами.
Жителька одного із сіл Розсошанської територіальної громади Євгенія Гурбан готується до опалювального сезону – жінка чистить грубку та димар від сажі. Пані Євгенія розповідає, що у будинку одна грубка, яку вона чистить раз на рік, перед опалювальним сезоном. Витрачає на це кілька годин.
"Грубка у мене хороша, тепленька. Вигорнула сажу, все, тяга є добра. А якщо багато сажі, то може бути таке, що загорітися може сама сажа, от тобі й пожежа", – каже жінка.
Євгенія Гурбан розповідає, газ до її будинку не підведений. Щоб зберігалося тепло, вона замінила вікна на пластикові, та утеплила помешкання пінопластом. У холодну пору, при потребі, вмикає електричний обігрівач. Дрова для грубки жінка заготовляє самостійно. Каже, частину для цьогорічного опалювального сезону вже заготувала.
"Торік у нас була ціла дровітня дров, і тут ще збоку накладено було в три ряди. Якраз на зиму вистачило. Цього року ще треба десь половину заготовити, від того, що вже є", – говорить пані Євгенія.
За її словами, дрова зараз дорогі, тому вона їх не купує, а заготовляє самостійно – у лісочку неподалік села.
Як розповідає староста села Ніла Мельник, їхній населений пункт – газифікований. У більшості мешканців газ підведений до будинків. За словами старости, люди користуються також дровами та вугіллям.
"У зв’язку з тим, що газ дорогий, люди палять в грубках, в твердопаливних котлах", – каже староста.
Має проведений газ та газовий конвектор сім’я Михайла Мазура. Проте у будинку також змурована грубка, яка обігріває три кімнати. Чоловік каже, щоб зекономити, газ вмикають рідко, частіше палять у грубці – дровами та вугіллям. Чоловік проживає в будинку з дружиною та донькою. Субсидії родина не має.
"Сім’я потребує різного об’єму дров, залежно від температури повітря взимку. Трохи купуємо, трохи діти на полях збирають, а трохи допомагає селищна рада, так як у нас одна дитина-інвалід, то десь машину дров вони нам привозять", – каже пан Михайло.
Серед вразливих сімей села сільська рада розподіляє дрова, які щороку безкоштовно виділяє лісництво, розповідає Ніла Мельник.
"Даємо дрова тим, хто має малу пенсію, або кому не виходить субсидія на житлово-комунальні послуги від держави. Залежно від сім’ї, даємо кому три складометри, кому шість. Якусь частину дров маємо зі зрізаних на території громади аварійних дерев, які зрізаємо згідно актів обстеження. За рішеннями виконкому сільської ради, ми ті дрова також віддаємо людям на опалення", – розповідає староста.
Як розповіла Ніла Мельник, деяким сім’ям, які потребують допомоги при забезпеченні дровами, цьогоріч їх вже завезли.
Читайте також
- Який план «Б» у Хмельницькому на випадок пошкодження систем теплопостачання
- Школам Хмельниччини рекомендують навчатись по суботам, щоб подовжити зимові канікули
- Не вважають назву комуністичною: в селі на Хмельниччині вчетверте збираються перейменовувати вулицю Жовтнева
