26 переселенців з міста Костянтинівка Донецької області евакуювали в село Курівка Сатанівської територіальної громади в середині липня. Зараз люди проживають в місцевій школі, яку закрили через недостачу учнів.
Суспільне поспілкувалось з евакуйованими переселенцями.
Жителька Костянтинівки Раїса з родиною евакуювалась до Курівки тиждень тому. В рідному місті, яке почала руйнувати російська армія, місцева влада організувала евакуацію жителів до Хмельницького, їхали евакуаційним потягом. Каже, до їхнього приїзду в приміщенні школи вже все було готове – приготували ліжка, забезпечили водопостачанням та харчуванням. Вважає, що їм пощастило евакуюватись із прифронтового міста саме в цей час. Повертатися додому, навіть після закінчення війни не захочуть, додає Раїса.
«А що там робити? По-перше, бомблять, по-друге – немає роботи, немає нічого. Батьків в нас немає ні в кого. Так, квартиру залишили. Все, що нажите було, залишили. Мені здається, що життя – дорожче», - сказала переселенка.
Переселенка Наталія в Костянтинівці проживала з чоловіком та трьома дітьми поблизу школи, яку обстріляли російські війська. Розповідає, на початку повномасштабного вторгнення обстріли були нерегулярними, місто почали руйнувати останні місяці.
«Коли вже потрапили в нашу школу, біля якої я живу, наш дім поруч стоїть, тоді я вже дуже злякалась, це дуже повпливало на нервову систему, діти теж злякались», - говорить Наталія.
Евакуація з Костянтинівки, каже жінка, її та родину не злякала: «Я не дуже боялась, тому що знала, що нас будуть супроводжувати волонтери, можна бути завжди на зв’язку».
Переселенка говорить – головне, що діти опинились в безпеці й не чують пострілів та вибухів. В Курівці з родиною, каже Наталія, хочуть перезимувати.
