Село на Хмельниччині увійшло до ТОП-10 "Неймовірних сіл України". Що це дасть і чого очікувати

Село на Хмельниччині увійшло до ТОП-10 "Неймовірних сіл України". Що це дасть і чого очікувати

Село на Хмельниччині увійшло до ТОП-10 "Неймовірних сіл України". Що це дасть і чого очікувати
. Суспільне

Село Западинці, що на Красилівщині, стало фіналістом конкурсу "Неймовірні села України-2022". Загалом до фіналу потрапило десять сіл України. Усі вони змагатимуться за головний приз – 100 тисяч гривень. Як участь у конкурсі може вплинути на розвиток села-переможця та який саме проєкт хоче реалізувати село Западинці Красилівської тергромади – про це в Суспільному розповіли амбасадорка конкурсу на Хмельниччині Ольга Мороз та заступник Красилівського міського голови Валерій Лось.

Про конкурс для села

Конкурс «Неймовірні села України», розповідає Ольга Мороз, започаткувала редакція аграрного онлайн-видання «AgroPortal» спільно з посольством Королівства Нідерландів в Україні. Він проводиться уже п’ять років поспіль.

«Мета цього конкурсу – допомогти селам, які створюють свої кооперативні виробництва, молочні сімейні ферми, дати поштовх для їхнього розвитку. Звичайно, цього року війна внесла свої корективи, але акцент не змінився – сталий розвиток сіл. У поданих проєктах конкурсанти мали показати, наскільки їхнє село є неймовірним, і виграти 100 тисяч гривень на реалізацію своєї ідеї та закупівлю необхідного обладнання», – каже Ольга Мороз.

На конкурс "Неймовірні села України-2022" подавалися здебільшого проєкти із створення та розвитку різноманітних господарств та кооперативів.
На конкурс "Неймовірні села України-2022" подавалися здебільшого проєкти із створення та розвитку різноманітних господарств та кооперативів. Суспільне

За її словами, до повномасштабної війни в Україні заявки, що подавалися на конкурс, були націлені на те, аби показати, яке село є неймовірним і чим воно цікаве, було багато проєктів з розвитку туризму. «З війною, – продовжує Ольга, – тенденція змінилася. Коли прийом заявок поновили, люди почали подавати проєкти на створення та розвиток домашніх господарств – садків, пасік, вирощування ягід, придбання необхідного для цього обладнання. Основна ідея залишилася та ж сама – показати неймовірність свого села, допомогти своїй територіальній громаді розвиватися, створити нові робочі місця».

Про призи та заохочення

Орім головного призу конкурсу у 100 тисяч гривень, фіналісти можуть отримати по 50 тисяч гривень за друге та третє місця, говорить Ольга Мороз. Крім того, каже вона, як показує досвід, проєктом може зацікавитися якийсь інвестор-спонсор.

«Минулого року було село, яке не пройшло у фінал, але їхній проєкт зацікавив спонсора. І той дав окремий сертифікат на покупку обладнання та насіння для реалізації ідеї. Тобто, це була така окрема перемога, оскільки заявка, подана селом, була цікавою. На жаль, це село було не з Хмельниччини», – розповідає Ольга.

Про цьогорічні проєкти, подані на конкурс

Цьогоріч з Хмельниччини, за словами Ольги Мороз, на конкурс «Неймовірні села України» подали свої заявки близько 30 сіл. «Загалом же до повномасштабної війни і вже зараз, коли подання заявок було відновлено, за інформацією моїх колег, на конкурс надійшло близько 120 заявок з усієї України. До фіналу, як уже згадувалося, дійшли десять сіл, серед яких і село Западинці Красилівської громади. Серед фіналістів також села з Тернопільської, Чернівецької, Закарпатської, Чернігівської областей. Найчастіше, що мені сподобалося, заявки стосуються вирощування та переробки ягід. Такі проєкти подали чотири фіналісти. Усі вони з різних областей, у них є свої садки чи паї, і вони хочуть далі працювати у цьому напрямку», – каже Ольга Мороз.

Села, які увійшли до фіналу конкурсу "Неймовірні села України", змагатимуться за премію у 100 тисяч гривень.
Села, які увійшли до фіналу конкурсу "Неймовірні села України", змагатимуться за премію у 100 тисяч гривень. Суспільне

Амбасадорка конкурсу на Хмельниччині пояснює, чому з нашої області до фіналу дійшло лише одне село. «Більшість сіл подавали заявки на конкурс в останні три доби, хоч я попереджала і просила робити це трішки швидше. Адже, коли в останній момент подається заявка, вона не завжди допрацьована. Хоч, скажу, люди з Хмельниччини писали досить цікаві ідеї. Більшість цьогорічних хмельницьких проєктів були направлені на створення нових кооперативів, отримання для їх функціонування обладнання чи коштів на розвиток, передбачали створення нових робочих місць», – розповідає Ольга.

За її словами, також важливим фактором успішності проєкту є підтримка місцевої влади, так як, наприклад, це відбувається в Красилівській тергромаді. «Коли донор бачить, проєкта має підтримку з боку влади – це великий плюс», – додає Мороз.

Про село-фіналіста з Хмельниччини та проєкт

«Нам дуже приємно, що наше таке мальовниче село Западинці увійшло до десятки неймовірних сіл з усієї України, і було обране з-поміж майже півтори сотні сіл, які взяли участь у конкурсі. Це – справді мальовниче, неймовірне село зі своєю неповторною історією, традиціями, природою. Воно знаходиться в дуже цікавій місцевості, де багато пагорбів і западин, тому воно так і називається – Западинці», – каже заступник голови Красилівської громади Валерій Лось.

За його словами, в першу чергу ідеєю проєкту місцева влада громади зацікавилися, оскільки в селі є дуже ініціативні як дорослі, так і діти.

«Ще у 2021 році гімназисти разом із дорослими написали мікропроєкт, в рамках реалізації якого висадили фруктовий сад – близько 100 фруктових дерев та 50 кущів різноманітних ягід. Крім того, тоді вони виграли певне обладнання для виробництва сухих наборів для компотів та узварів. Ми побачили, що вони ініціативні, тож захотіли їм якось допомогти, «масштабувати» цей проєкт та втілити мрії дітей. В контексті сьогоднішньої ситуації, вирішили щось таке написати, щоб розвивати це неймовірне село – створити додаткові робочі місця, зокрема, і для внутрішньо переміщених осіб. Плюс реалізація цього проєкту – це можливість забезпечувати наші навчальні заклади, а в Западинцях у нас є гімназія, дошкільний заклад, внутрішньо переміщених осіб овочами та фруктами, робити супові набори і цим самим допомагати нашим ЗСУ», – розповідає посадовець.

У селі Западинці Красилівської громади, що стало фіналістом цьогорічного конкурсу "Неймовірні села України", школярі з учителями висадили фруктовий сад. Тепер мріють про дві теплиці для вирощування овочів.
У селі Западинці Красилівської громади, що стало фіналістом цьогорічного конкурсу "Неймовірні села України", школярі з учителями висадили фруктовий сад. Тепер мріють про дві теплиці для вирощування овочів. Суспільне

Проєкт, поданий жителями Западинців на конкурс, зі слів Валерія Лося, передбачає встановлення двох теплиць для вирощування овочів та закупівлю мотокультиватора і мотосапи.

«Села, які увійшли до десятки фіналістів, подавали більш бізнес-проєкти, наш же проєкт, в першу чергу, крім бізнесової структури, має і велике соціальне значення. Ми, найголовніше, реалізовуємо мрію дітей, також допомагаємо внутрішньо переміщеним особам знайти роботу. Також «родзинкою» проєкту є те, що у нас до його реалізації залучено багато сторін – жителі села, наші учні та дошкільнята, приватні підприємці, які готові, до прикладу, забезпечити безкоштовно насіннєвий матеріал, логістику, допомогти з пальним, надати ящики для зберігання продукції, пакети для фасування. Також ми від місцевої влади готові надати підтримку даного проєкту. Це пошук і працевлаштування осіб з числа внутрішньо переміщених, а також фінансово готові долучитися. Думаю, міська рада нас підтримає у цьому, і якщо проєкт Западинців, наприклад, не отримає максимальний приз, то ми зможемо дофінансувати його реалізацію з бюджету громади», – говорить Валерій Лось.

Про написання проєкту фіналістами

За словами Валерія Лося, ідею проєкту та натхнення для його написання, почерпнули з дитячого мікропроєкту. «Ми побачили, що дуже ініціативні діти, що жителі хочуть розвивати власне село, у якому є все для того, аби там щось садити, щось вирощувати, і на цьому або заробляти кошти для села, або вирішувати якісь соціальні питання. Тож ми вирішили написати потужніший бізнесовий проєкт. А оскільки мали уже певний грантовий досвід, бо гранти ми пишемо з 2015 року, то просто допомогли шкільному колективу, порадившись з дітьми, написати їм грантову заявку», - розповідає Валерій Лось.

Красилівська громада, зі слів заступника голови громади Валерія Лося, має чималий досвід написання та реалізації різноманітних проєктів.
Красилівська громада, зі слів заступника голови громади Валерія Лося, має чималий досвід написання та реалізації різноманітних проєктів. ФБ-сторінка Валерія Лося

Валерій Лось зізнається, що проєкт, поданий ними на конкурс «Неймовірні села України», є зовсім маленьким, у порівнянні з тими, досвід реалізації яких уже має Красилівська міська громада.

«Ми реалізовували набагато більші, міжнародні проєкти, співпрацювали з урядами Японії, Німеччини, Швеції, працювали з «НЕФКО». Увесь набутий досвід ми спробували реалізувати в цьому такому невеличкому, але дуже суттєвому і дуже позитивному проєкті. Зараз ми беремо участь у чотирьох тренінгах, після яких, в кінці липня, буде фінальний захист проєктів і обрання переможців. Але вже після першого тренінгу ми бачимо, що наш проєкт дійсно виділяється. Інші проєкти - вони бізнесові, а у нас в першу чергу є ідея дітей, яку ми хочемо реалізувати», – говорить заступник Красилівського міського голови.

Як правильно написати проєкт на конкурс

Красилівська міська громада давно займається написанням проєктів і мала досвід їх реалізації. Що робити тим громадам та селам, у яких такого досвіду немає, і хто їм може допомогти правильно написати проєкт, амбасадорка конкурсу «Неймовірні села України» Ольга Мороз розповідає:

«Є декілька варіантів, як можна вирішити це питання. Наприклад, є громадські активісти, які вже давно пишуть проекти, є досвідченими у цьому, тож можна попросити допомоги в них. Можна, звичайно, спробувати самому, проконсультуватися з тими ж самими організаторами конкурсу. Знаю, що мої колеги консультували, відповідали на запитання, якщо на електронну адресу писали і просили про допомогу, вони не відмовляли. Зазвичай, як показує досвід, є громади, в яких немає таких фахівців, спеціалістів, які вміють писати гранти, і це є великою проблемою. Якщо такої людини в громаді не має, то варто вчитися. Я завжди рекомендую пробувати свої сили на усіх конкурсах, тому що ви одну заявку напишете, другу, третю, а з четвертою заявкою у вас все вийде. Якщо не пробувати, то точно нічого не вийде».

За її словами, написання проєкту – це праця, на яку потрібно витратити трохи часу. Адже, додає, проєкт – це не просто ідея, її треба грунтовно розписати, написати, хто цільова аудиторія проєкту, розписати бюджет, визначити плюси та мінуси реалізації проєкту.

Як визначатимуть переможців конкурсу

Визначати переможців конкурсу «Неймовірні села України-2022» будуть в кінці липня, продовжує Ольга Мороз. Наразі для фіналістів проводять тренінги. На них, каже Ольга, її колеги навчатимуть, як доопрацювати заявку.

«Під час цих тренінгів фіналістам розкажуть, що потрібно додати до заявки, як шукати інвестора, як привернути його увагу. Тобто, учасники конкурсу подали ідею, яка наразі є в «сирому» варіанті, а під час тренінгів вони будуть з нею працювати, вчитися і доповнювати, щоб захистити свій конкурсний проєкт», – каже Мороз.

Село Лисець Дунаєвецької громади було переможцем конкурсу "Неймовірні села України" у 2019 році. Село, яке має водоспад Бурбун, завдяки реалізації проєкту, отримало більше туристів. А згодом ще й заснувало кооператив "Ягідний рай".
Село Лисець Дунаєвецької громади було переможцем конкурсу "Неймовірні села України" у 2019 році. Село, яке має водоспад Бурбун, завдяки реалізації проєкту, отримало більше туристів. А згодом ще й заснувало кооператив "Ягідний рай". Суспільне

За її словами, визначати переможців конкурсу буде конкурсна комісія, сформована організаторами – посольством Королівства Нідерландів в Україні. Цього року, через війну, говорить Ольга, усе відбуватиметься онлайн і максимально прозоро.

Що дає участь у конкурсі

Участь у минулорічних конкурсах, де було багато заявок щодо розвитку туризму, дала селам поштовх для розвитку – вони привернули до себе увагу, туди стали їздити люди, зросла впізнаваність цих сіл як бренду, розповідає Ольга Мороз. І наводить приклад села Лисець, що на Дунаєвеччині, яке перемогло у конкурсі в 2019 році та стало популярним серед туристів.

«Завдяки тому, що Лисець переміг у конкурсі, це привернуло дуже велику увагу до нього. І того року, наскільки я знаю, там була велика кількість туристів. Крім того, вони отримали від Посольства Королівства Нідерландів в Україні зелені насадження для облаштування пагорба біля водоспаду Бурбун. Далі співпраця між посольством і громадою не припинилася – представники нідерландських компаній в Україні залучаються до розвитку кооперативу «Ягідний Рай» і сьогодні у Лисці займаються також вирощування полуниці й огірків», – каже Ольга Мороз.

Читайте також

Читайте Суспільне Хмельницький у Telegram: головні новини

На початок