Пече пиріжки бійцям на передову і згадує про сина, який на фронті. Так розповідає про свою нинішню роботу шкільна кухарка Новодунаєвецької селищної територіальної громади Світлана Куліновська.
Син шкільної кухарки Світлани Куліновської наразі на передовій.
«Дитина моя знаходиться на Сході, вже майже місяць, виконує свій обов’язок. Він мені нічого не розповідає, тільки каже де знаходиться», - говорить Світлана.
Світлана для бійців готує разом із колегами по кухні та односельцями. Жінки печуть печиво та пиріжки. Смажать котлети, випікають піцу. Зі слів волонтерки Руслани Рибак, випічка – є родзинкою їхньої кухні.
«Наприклад, за сьогодні, ми використали півтора мішка муки, п'ять кілограмів телячого м’яса, п'ять кілограмів свинини, 10 палок ковбаси, молока бідон нам пожертвували. Нам фермер надав 6 мішків муки, другий фермер дав три мішки муки. Приватний підприємець дав нам гроші на 100 кілограмів м’яса», - каже Руслана.
Відправляють готову їжу волонтери на Київщину, в Бучу, Ірпінь, Маріуполь, Харків. Зі слів голови Новодунаєвецької селищної територіальної громади Антона Камінського, у їхній громаді з другого дня війни почали займатись випічкою та приготуванням їжі для військових.
«На початку війни ми в громаді організували збір коштів для військових. Вдалось зібрати 300 тисяч гривень, їх ми перерахували на ЗСУ. Це була разова акція. Далі почали готувати для військових. За останні три тижні до Великодня, наші селяни різали свині, давали м’ясо і нам вдалось приготувати та відправити на фронт понад 4 тисяч банок тушонки», - розповідає Антон Камінський.
За словами заступниці голови Новодунаєвецької селищної територіальної громади з гуманітарних питань Лілії Гіджеліцької, щотижня для українських військових відправляють дві-три вантажівки, а це від двох з половиною до чотирьох тонн, з продуктами, їжею та військовим спорядженням.
Читайте також
- ІТ індустрія під час війни. Як допомагають ЗСУ та волонтерам.
- Одна кухня на 77 людей. Як облаштувались переселенці у колишньому гуртожитку на Хмельниччині.
