Волонтер зі Старої Синяви на Хмельниччині Михайло Скрипник о шостій ранку сідає за кермо свого пікапу та вирушає за продуктами для військових і гуманітарну допомогу для вимушених переселенців. Завершує справи вночі, а вранці - знову в дорогу. Розповідає: працює щодня, без вихідних і свят. Про один звичайний день волонтера розповість Суспільне.
Волонтер зі Старої Синяви Михайло Скрипник щодня від ранку за кермом. Каже: "Десь приблизно, в середньому, 300 кілометрів в день виходить".
Зі Старої Синяви з продуктами з ринку їде в Щербані, де місцева жителька Надія Роздорожнюк пече хліб військовим. Далі Михайло їде в Олексіївку. Біля церкви зупиняється й пропонує вимушеним переселенцям вибрати щось собі та дітям з гуманітарної допомоги. Возить і одяг, і іграшки, і книжечки дітям. Каже, харчі бійцям збройних сил відвозить щодня: "Щоб скуштували домашнього, смачного. Мабуть, хтось взагалі ніколи не пробував такого хліба"
Після Олексіївки, каже, поїде в Пилявку до тамтешніх волонтерів: "Варять, смажать, не було в них транспорту, ми з ними зв'язалися, я від них забираю кожен день".
У Пилявці волонтерки, яких гуртує Ольга Стельмащук, ліплять вареники з картоплею та співають українських пісень. Волонтерка Тетяна варить вареники та смажить до них цибулю й шкварки. Каже: "На порцію штук сто десь є. І це вже п'ять порцій сьогодні зробили".
У пікап Михайла в Пилявці завантажують 20 відер вареників зі шкварками, чотири ящики рибних і м'ясних тушонок, м'ясні тефтелі, коробки з домашнім печивом.
Михайло каже: усяка допомога важлива - і велика, і мала. Розповідає: щодня до нього приходять старенькі, які приносять кілограм цукру чи круп, і ця допомога, каже, також вагома: "Вожу практично все, чим допомагають люди. І дуже приємно, що в нас багато таких людей, які відгукуються зараз на ту обстановку, яка в нас в країні. Хто як може, тим допомагає".
Усі продукти цього ж дня волонтер завіз військовим і в волонтерський штаб, де натомість отримав гуманітарну допомогу вимушеним переселенцям.
