Гуманітарну допомогу роздають внутрішньо переміщеним особам у Хмельницькому. Про це розповіла волонтерка громадської організації "Захист – об’єднання волонтерів" Наталія Ганзій. За її словами, щодня їх соціальний магазин "Доброзахист" відвідують до 50 вимушених переселенців. Про те, хто приходить за допомогою, які речі можна взяти та скільки, дізнавалося Суспільне.
Вибирає одяг для сина, каже вимушений переселенець з Харківської області Антон: "Дивлюся, що можна дитині взяти, одяг який.Ми в чому були, в тому і приїхали. Ми з села самі. В чому були одягнені, в тому і стрибнули в машину. Це просто щастя, що документи були в машині. Вже як добиралися сюди, люди хто що давав".
Про бойові дії, через які були змушені покинути домівку, розповідає: "Село розбили практично все. Перший час, коли йшов обстріл, ми пересиділи в погребі. А потім наш родич з сусіднього села, яке зайняли вороги, подзвонив і сказав брати дітей і тікати, тому що "Гради" на нас наводять".
В’ячеслав з Вугледару Донецької області хоче вибрати одяг для родини та іграшки для сина: "Речі, іграшки для дитини. Так ото покидали, що могли, і поїхали, майже без нічого, з матір’ю, дітьми і дружиною. Їхали кудись, подалі від війни, і опинилися тут". Каже, шукає роботу електромеханіка
У такий час хочеться допомогти, каже волонтерка Ольга Дейнека, яка приїхала до Хмельницького з Харкова: "Хочеться допомагати чимось, чим я можу для нашої країни. Тому я прийшла в волонтерську організацію. І от допомагаю. Підбираю одяг, речі, записуємо, реєструємо. Якщо з’являється вільний час, то йдемо розкладаємо речі, тому що люди забирають, підвозять ще. Максимально хочемо допомогти, щоб було усім зручно".
З Харкова виїхала після перших обстрілів, розповідає Ольга: "Я зламала ногу за пару днів до початку війни, і ходила з милицями. Прокинулися ми від страшних звуків, і я побачила ще такі світлові шари летіли. Я дуже злякалася, бо була одна з дитиною. Я взяла милиці, добре, що ліва нога, а не права. В мене авто з коробкою-автомат, я сіла, а як ми доїхали до Києва, я не пам’ятаю".
Перевіряють місце прописки, реєструють і допомагають людям вибрати речі, розповідає волонтерка Наталія Ганзій: "Є повний асортимент - від взуття до одягу включно. Є постільна білизна, ковдри, рушники, дитячий одяг, дитяче харчування. Щодня ми працюємо з 11 до 15 години, і людей досить багато".
Остання поставка дитячого харчування була з Німеччини, говорить Наталія: "В нас є обмеження. Наприклад, підгузників ми видаємо в одні руки по 6 в день, дитячого харчування - два пюре, два соки, вологі серветки - одна пачка для мами. При реєстрації мама вказує, скільки у неї дітей, і запитує, чи можна прийти через 2 дні. Ми розуміємо, що мама знов прийде до нас за обновою, і ми робимо такі обмеження, щоб кожному дісталося".
За словами Наталії Ганзій, дитяче харчування є для малюків від народження до 16 місяців.
