Понад 40 вимушених переселенців зарахували до Хмельницької першої гімназії за час війни. Її директор Святослав Ратушняк розповідає: нових гімназистів забезпечили підручниками й методичними матеріалами, їхні гаджети доєднали до внутрішньої навчальної платформи, і вони вже долучилися до дистанційного навчання. За словами директора, всі ці школярі тимчасово перебували в штабі навчального закладу, їхні родини вирішили залишитися в Хмельницькому.
Жителька Донецької області Марина з шістьма дітьми живуть в Хмельницькому навчальному закладі від початку квітня. Розповідає: "Страшно не за себе, страшно за дітей. Ми це переживаємо з 2014 року, бо живемо майже на лінії розмежування. Але коли все ближче і ближче почало насуватися, в сусідніх населених пунктах вже були жертви, то надітися, що все обійдеться, неможливо було".
Жінка каже: діставалися Хмельницького з пересадками, найважче в дорозі було найменшому синові, йому виповнився рік. Речей, каже, багато взяти не могли: "П’ять рюкзачків, трусики, шкарпеточки, колготки дітям, найнеобхідніше. Людей же їхало багато, всі хочуть потрапити, влізти".
У штабі родину забезпечили житлом, одягом, засобами гігієни, триразовим гарячим харчуванням, ліками. Тут є пральня й душові. Донька-школярка Настя кае, що має можливість навчатися: "Я маю відеоуроки, тести проходжу, курси в школі".
Під житло вимушеним переселенцям в навчальному закладі обладнали 12 великих аудиторій на трьох поверхах, каже директор закладу Святослав Ратушняк. За його словами, школярі вчаться дистанційно згідно з розкладом - і хмельничани, і понад 40 вимушених переселенців, яких зарахували до навчального закладу.
"Навчання продовжується, одне іншому не заважає. Більшість вчителів працює з дому, якась частина працює в навчальному закладі, уроки йдуть відповідно до розкладу. Навчання буде продовжено лише після того, як ми переможемо в цій війні і не буде загрози бомбардування", - каже директор.
У навчальному закладі водночас можуть перебувати 120 людей. Наразі є 95, каже представниця благодійного фонду "Шанс на життя", який опікується штабом, Дар’я Козак: "Який потрібен термін, тут люди живуть. Хтось хоче залишитись в Україні і шукає житло, ми допомагаємо. Хто хоче виїхати за кордон, ми також вивозимо людей до кордону безкоштовно".
Представник фонду Максим Блажкун розповідає, що до кордону з Хмельницького вивезли безоплатно понад три тисячі людей: "Це жінки, діти до 6 років, їх біля 500-600, з кордонів повертаємося з гуманітарною допомогою".
Гуманітарну допомогу, каже, возять і в звільнені українською армією населені пункти. Вчора, додає, повернулись з такого міста під Києвом: "Ситуація насправді ще гірша, ніж у Бучі, через те, що місто вже знищено. Багато смерті. Все заміновано, розтяжки, люди останній тиждень буквально виживали без продуктів, п’ючи воду з калюж".
Та показує відео, відзняте в цьому місті, куди возили воду й продукти. З його слів, фонд діє з пожертв громадян України та країн Європи і благодійних закордонних фондів.
Читайте також
- На Хмельниччині 75-річна бабуся пече хліб для ЗСУ
