У Хмельницькому у виставковій залі художньої школи працює центр видачі речей для вимушених переселенців. Сюди можуть прийти жителі з інших областей, які приїхали в Хмельницький, та обрати одяг, взуття, постіль, посуд, гігієнічні засоби. Як все відбувається, дізнавалася Надія Куриляк.
У виставковій залі хмельницької художньої школи до війни влаштовували експозиції. Тепер замість мистецьких робіт - ряди одягу для переселенців. Волонтерка Олена Борисюк розповідає: "Допомагаємо обрати ті речі першої необхідності. Люди розгублені. Вони кажуть, що в чому одягнені – це все, що у них є. Тобто, в портфелику усе їх життя".
Анна приїхала до Хмельницького з Києва в перші дні війни. У місті допомагає волонтерам з приготуванням їжі, плете маскувальні сітки та хвилюється за рідних та друзів, які залишились в столиці: " Я сама з Чернігова, в мене там багато друзів, рідних людей. З 2013 року живу в Києві. Це теж моє рідне місто. Я приїхала на 4-й день війни. Дуже переживаємо, але віримо".
Євген разом з дружиною та з собакою Тільдою приїхали із Василькова Київської області. Кажуть, що зупиняться у Хмельницькому і шукатимуть роботу. А поки що волонтерять.
Щодня до центру гуманітарної допомоги вимушеним переселенцям приходять кілька сотень людей, розповідає його координатора Оксана Ратушняк. Каже, одяг тут можна знайти на усіх: "Вчора була маленька дівчинка, яка сказала, що не піде звідси без плаття принцеси. І от ми обов’язково відкладаємо, тому що в них буде майбутнє гарне. Речі були з Німеччини, з Польщі, речі дужке якісні".
Чимало речей до центру приносять і самі хмельничани. Одягу вдосталь, проте тут залишається потреба в дитячих візочках, горщиках та в засобах гігієни. Також до центру можна приносити подушки та теплі ковдри, розповідає волонтерка Ксенія Лезнюк: "Ми це сортуємо, розкладаємо на жіночий, чоловічий одяг, взуття, посуд. І з 9 ранку до 6 вечора будь-яка людина, яка має паспорт з місцем реєстрації не західної України, може прийти і обрати все в межах своїх потреб, обмежень нема".
