Чи не єдина медична установа, де в червоній зоні від відвідувачів не вимагають сертифікатів про щеплення – Хмельницький обласний центр служби крові. Заступник директора центру Ярослав Столяр каже: здавати кров можуть усі, хто добре почувається та не має протипоказань для заборів крові.
Ветеран війни, колишній військовий Олександр Маковей здає кров з 2005 року раз у три місяці. Та коли просять терміново здати кров частіше, не відмовляється. Каже, важливість такої соціальної допомоги гостро відчув після війни на сході, де поранені побратими втрачали багато крові, і їм потрібна була кров донорська. Сама процедура для нього не болісна, і почувається чоловік після здавання крові добре: "Ліг, п'ять хвилин - і все. Нормально почуваюся. Навіть, в якійсь мірі, це очищення, відновлення". Олександр не припиняє здавати кров і під час пандемії коронавірусу.
Обласний центр служби крові відчинений і в "червоній зоні" працює без обмежень, розказує заступник директора Ярослав Столяр. За його словами, в період карантину чи важкої епідситуації затримки по службі крові не повинно бути. Відвідувачі, які приходять здавати кров, мають показати будь-який документ, який засвідчує особу, продовжує Ярослав Столяр. Ні довідки про щеплення, ні ковід-сертифікату не запитують: "Вимоги немає, чи вакцинована людина, чи не вакцинована".
Донор із Хмельницького Олег Чорний вважає, що це правильно: "Свідомі мають розуміти, що в разі хвороби сюди йти не потрібно. Якщо людина хвора, то це буде навантаження додаткове на організм і може мати важкі наслідки". Та додає: понад 10 років здає кров і не припиняє донорства під час пандемії. Згадує останній випадок, коли його кров рятувала людські життя: "Під центром переливання крові ловили люди. Кажуть, вам треба в міську лікарню поїхати".
Єдине, що змінилося в роботі центру - це тестування донорів на наявність антитіл, каже заступник директора Ярослав Столяр: "Паралельно під час забору крові визначаємо. Це не шкодить людині. А якщо донорська плазма після перехворілого на ковід перелита людині, то ця плазма має в складі антитіла і формує імунітет до ковід-19".
За його словами, наразі донори приходять щодня. У попередній локдаун люди боялися здавати кров, і її не вистачало для всіх медичних закладів Хмельниччини, каже Ярослав Столяр. Тому змушені були самі шукати, виїжджати по районах, колективах, підприємствах.
Саме в цей період хмельничанка Валерія Ковальчук наважилася стати донором у свої 18 років. Пригадує: "Перший раз я здала кров, коли почула, що дитині була потрібна кров для операції. Я побачила цю новину, і вона мене дуже зачепила".
Валерія каже: разом із однодумцями два з половиною роки тому почали працювати над благодійним проєктом «Одна кров», який наразі призупинився через малу кількість звернень.
Хмельничанин Денис Баран розповідає: також працював над проєктом. Наразі, каже, думають над тим, як його продовжити.
Ярослав Столяр каже: громадські організації, які знаходили донорів адресно, дуже допомагають у період пандемії хворим на лейкемію, людям після операцій чи травмованим у ДТП. "Дійсно, була важка ситуація, люди не отримували інформації повної, вони спочатку трошки боялися. Зараз ми поскаржитись не можемо", - каже лікар. Та додає: нині щодня в центр служби крові приходять від 30 до 50 людей, кожен з яких здає 400-450 мілілітрів крові. Тому показники її здачі наблизились до тих, які були до пандемії коронавірусу.
