Перейти до основного змісту
Центр реабілітації планують відкрити у Хмельницькому

Центр реабілітації планують відкрити у Хмельницькому

Наталія Семенець у студії «Українського Радіо Хмельницького», жовтень 2026 року
Наталія Семенець у студії «Українського Радіо Хмельницького», жовтень 2026 року. Суспільне Хмельницький

У Хмельницькому планують створити Центр психічного здоров'я та реабілітації ветеранів «Крила». Військові, ветерани та члени їхніх родин зможуть отримувати комплексну допомогу, щоб відновитися після пережитого та поступово повернутися до звичного життя.

Як працюватиме центр, які послуги в ньому планують надавати та коли він зможе прийняти перших відвідувачів? Про це в етері Українського Радіо Хмельницького розповіла керівниця проєкту будівництва Наталія Семенець.

Якою була передісторія проєкту та з чого все почалося?

Ідея створення спеціалізованого центру для ветеранів виникла кілька років тому. Тоді стало відомо, що завод «Укрелектроапарат» планує продати територію колишнього табору в Головчинцях. Це ділянка площею понад 4 гектари зі старим дубовим лісом, на якій розташовано чимало будівель. Дізнавшись про це, міська влада вирішила придбати територію для створення майбутнього Центру.

У якому стані перебувають будівлі? Чи придатні вони для використання, чи потребують переобладнання?

Коли я вперше побачила ці будівлі, то очікувала, що їхній стан буде набагато гіршим. Насправді всі вони функціонують: є електроенергія та вода. Навіть є гарна їдальня, яку за потреби можна запустити хоч зараз. Тож не все так погано.

Але, звісно, ці будівлі зводили багато років тому, і тоді ніхто навіть не думав про війну, тим паче такого масштабу, як нині. Тому їх потрібно переобладнати відповідно до потреб військових: облаштувати пандуси, ліфти, зручні доріжки та інші елементи доступності. Територія центру «Крила» буде повністю безбар'єрною.

В Україні працюють подібні центри, зокрема «Лісова поляна» в Києві та її філія в Одесі. Чи вивчали ви досвід цих установ під час планування створення майбутнього центру в Хмельницькому?

Так, ми вивчали досвід не лише «Лісової поляни», а й інших реабілітаційних центрів, зокрема й за кордоном. Нас більше цікавить саме міжнародний досвід, адже ми хочемо впроваджувати сучасні методи реабілітації, зокрема ті, яких поки що немає в «Лісовій поляні».

Центр у Києві створювали кілька років тому. Відтоді змінилися як методи лікування, так і потреби самих ветеранів. Ми хочемо створити щось своє — оригінальне, масштабне та максимально мультидисциплінарне.

Які послуги надаватимуть у центрі?

У центрі передбачені психологічні консультації та психотерапія, робота з наслідками травматичного досвіду, тривожними й депресивними станами, а також посттравматичним стресовим розладом (ПТСР).

Плануємо запровадити різноманітні реабілітаційні програми, зокрема тілесно орієнтовані практики, групову роботу, підтримку родин і допомогу в соціальній адаптації.

Як у центрі «Крила» планують працювати з родинами військових?

Це запит номер один серед військових. Усі вони говорять, що не хотіли б проходити цей шлях окремо від родини.

На території нашого центру можна буде не лише відновлюватися, а й відпочивати. Ми плануємо проводити арттерапевтичні заняття, облаштувати різні зони відпочинку та спортивні майданчики. Також є відкрита територія, де відбуватимуться концерти просто неба. Марина Круть, яка стала амбасадоркою нашого центру, уже пообіцяла, що після його відкриття організовуватиме концерти кожні три місяці.

У нас є гарний ліс, де можна збирати гриби, гуляти всією родиною, відпочивати, дихати свіжим повітрям, спілкуватися та проводити час разом.

Ветеран Дмитро Чорномазюк запропонував ще одну цікаву ідею — створити умови, щоб подружжя могло побути вдвох, окремо від дітей. Він розповів, що хотів би просто провести час із дружиною, поки дитина була б чимось зайнята.

Нам ця ідея сподобалася, тож зараз ми думаємо над тим, щоб облаштувати дитячу кімнату.

Розкажіть про концепцію центру та про те, як буде організоване перебування в ньому?

Спочатку плануємо відкрити стаціонар на 60 ліжок і сформувати основну команду медичних працівників. Це дасть змогу запустити роботу центру та оцінити, що потрібно вдосконалити.

Перший етап плануємо реалізувати до кінця 2027 року. Також працюватиме амбулаторне відділення, тож люди зможуть приїхати на консультацію, отримати необхідну допомогу й повернутися додому або проходити лікування в умовах денного стаціонару.

До 2030 року плануємо поступово збільшити кількість стаціонарних ліжок до 120.

Яку команду фахівців планують сформувати для роботи в центрі?

У світі загалом бракує фахівців, які працюють у сфері ментального здоров'я. Допомога ветеранам потребує ще й спеціальної підготовки, адже має свої особливості. Тому дефіцит таких кадрів ми відчуваємо зараз.

До початку роботи центру потрібно сформувати команду медичних працівників і персоналу, який відповідатиме за обслуговування відвідувачів. Ми плануємо проводити для них різноманітні навчання.

Що стосується фахівців, то це будуть не лише психологи, психотерапевти та психіатри, а й лікарі інших профілів: неврологи, ерготерапевти, соціальні працівники, фахівці із супроводу ветеранів, а також люди, які працюватимуть за принципом «рівний рівному».

На території майбутнього центру є басейн. Чи плануєте використовувати його для реабілітації військових і ветеранів, зокрема для занять з адаптивного плавання?

Так, звісно. Басейн дуже великий, але наразі він не пристосований для маломобільних людей. Це його найбільший недолік, тому на реконструкцію знадобляться значні фінансові вкладення.

Зараз басейн відкритого типу, але ми хочемо зробити його закритим. Можливо, на першому етапі він працюватиме лише влітку. Водночас наше завдання — зробити його максимально безбар'єрним і доступним для всіх відвідувачів.

Проєкт потребує значного фінансування. З яких джерел планують залучати кошти для його реалізації?

Це, насправді, найскладніше питання. Міський бюджет не може покрити всі витрати на реалізацію такого масштабного проєкту. Тому ми розробили п'ять форматів партнерства, до якого можна долучитися не лише фінансово.

Наразі розробляємо проєктно-кошторисну документацію. Незабаром матимемо чітке розуміння, скільки коштів і на які потреби необхідно залучити.

Також активно шукаємо міжнародних партнерів. Уже спілкуємося з представниками Ізраїлю, відгукнулися партнери з Португалії, є пропозиції з Німеччини, зокрема з Дрездена, а також із Тампи (США) — міста-побратима Хмельницького.

Авторка: Інна Ніколаєва.

Оберіть Суспільне Хмельницький в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах.

Також слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.

Топ дня
Вибір редакції
На початок