80-річна Феодосія Бездушняк із села Гречинці, що на Хмельниччині, 25 років займається збором горіхів. На її подвір'ї росте близько десяти горіхових дерев, деякі з них — ще з 1965 року і раніше. Для жінки горіхи це не тільки додатковий дохід, а й своєрідний відпочинок.
Про це Суспільному розповіла господиня з Хмельниччини Феодосія Бездушняк.
«Коли є час, чи десь на городі була, стомилася, хочу відпочити, прихожу до хати, сідаю, включаю щось в телевізорі або на планшеті та й б'ю горіхи. І ввечері сідаю, і вдень. Такий відпочинок: сіла та б'ю».
На подвір'ї, зі слів жінки, росте приблизно десять горіхів. Деякі дерева вона пам'ятає ще від початку свого подружнього життя.
«Давно горіхи ростуть. Є такі, що я заміж прийшла в 1965 році, і я їх застала. Вони ще ростуть. Є такі що добре родять, а є такі що геть не родять».
Раніше горіхи переважно продавали цілими. Тепер, як розповіла Феодосія, розколює їх, а ядра сортує за розміром, кольором і цілісністю. Найдорожчі — цілі половинки, які називають «метеликами». Окремо відкладає четвертинки та дрібні шматочки.
«В одних горіхах ядро легко відділяється від шкаралупи, в інших його важче дістати цілим. Від цього залежить і те, скільки можна заробити за врожай. "Метелики" відбираються. Якщо вони світлі, гарні, то вони самі дорожчі. А тоді вже "метелики", які коричневі, руденькі, то вони вже йдуть дешевші, по дешевшій ціні. А четвертинки, там уже ті кусочки, то вже яку ціну скажуть, то мусиш так і здати».
Цьогоріч, зі слів господині, урожай менший, ніж зазвичай. За сезон, зазначила Феодосія, може зібрати три-чотири мішки.
«Восени роботи більшає. Як піде дощ, вітер, тоді нема відпочинку і нема нічого від тих горіхів. Дощ іде, а я попід горіхами ходжу і збираю, спочатку по дорозі визбирую, бо машини їздять, наїжджають на них. А потім вже йду в садок збирати».
Зібрані горіхи Феодосія миє у воді й розкладає плоди в провітрюваному приміщенні. Коли вони висохнуть, складає їх у сітки або мішки. А потім дістає потроху й береться до роботи. Раніше горіхи струшували з дерев, тепер, як розповіла жінка, чекає, поки вони самі впадуть.
«Колись брали, як вони вже починали лущитися, зелена шкаралупа вже почала колотися, то їх брали та й обтрушували. І лазили по горіхах. І тичками (довгі палиці) збивали. Взагалі, трясли ті горіхи. Поки було кому. А зараз діти роз'їхалися, чоловік помер, хто ж їх трясти буде. То які падають, ті і визбирую».
Феодосія розповіла, що шкарлупу від волоських горіхів використовує як розпал до грубки.
«Шкарлупи дуже добре горять. Кидаю в грубу два совочки, якусь тканинку, розкладаю дрова. І аби одна-дві шкарлупки загоріло, то вони потім дуже добре розгоряються».
Жінка розповіла, що спочатку, аби розколоти горіхи, користувалася молотком і дошкою, а згодом випробовувала різні способи. Тепер її пристосування — пельменниця.
«Тепер уже взяла пельменницю, на ній б'ю. Поставила на неї горішок, та й розбила. Але ставлю її не так, як робити пельмені, а навпаки».
У свої 80 років Феодосія продовжує доглядати за господарством, збирає не лише горіхи, а й сушить яблука, збирає насіння кропу та робить консервації з плодів, які вирощує власноруч.
Оберіть Суспільне Хмельницький в обрані теми, щоб читати нас у Google Новинах.
Також слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
