Два з половиною роки рідні присвятили пошукам Дмитра Люлюка з Хмельниччини. Офіцер загинув 8 травня 2022 року. Додому він повернувся 17 лютого 2025 року.
Про це Суспільне Хмельницький розповіла колишня дружина військового Віта Кушнірук.
Мати Дмитра, Людмила, розповіла, що він народився 14 лютого 1987 року. Після закінчення школи він вступив до військового інституту.
"Навчання там йому дуже подобалося. Він займався армреслінгомАрмреслінг (або рукоборство) — це вид спорту, в якому двоє учасників змагаються на спеціальному столі. Перемога здобувається завдяки силі, техніці та тактиці: спортсмени ставлять лікті на стіл, зчіплюють долоні в замок і намагаються пересилити суперника, щоб покласти його руку на поверхню.. Мав багато нагород — до 30 лише похвальних грамот".
Після навчання, зазначила Людмила, Дмитро працював рятувальником в Одесі, потім викладав вибухову справу у Золочеві, служив у Кривому Розі, звідки вирушив на ротацію до Маріуполя.
Віта Кушнірук разом із донькою відвідали могилу колишнього чоловіка Дмитра Люлюка. За її словами, вони познайомилися у 2014 році.
"На той час Дмитро працював рятувальником в Одеській області. Ми спілкувалися телефоном, напевно, більше ніж пів року, а потім одного дня він запросив у гості. Я приїхала до нього — і все закрутилося. Я залишилася, покинула роботу, батьків і дім, і ми почали жити разом із Дмитром".
Згодом, зазначила Віта, у них народилася донька Дарина. Тоді ж Дмитро став командиром інженерно-саперного взводу в Кривому Розі. 8 лютого 2022 року він поїхав на ротацію. З початком повномасштабного вторгнення спілкувалися телефоном. Востаннє Дмитро телефонував 7 травня 2022 року.
"Якраз у мами був день народження. Ми зібралися в колі сім’ї, і Дмитро зателефонував. Це була дуже радісна новина".
Віта розповіла, що 8 травня 2022 року, у день загибелі, Дмитро написав батькові, що виходить на позиції. Рідні намагалися додзвонитися, але зв’язку вже не було.
"Шукали майже 2,5-3 роки. Ми завжди подавали його до всіх списків, їздили на мітинги, поширювали інформацію про пошук Дмитра. Сподівалися, що він живий. Але одного дня, шостого числа, здається на Миколая, прийшла звістка, що ДНКДНК-тест — це аналіз вашого генетичного коду (дезоксирибонуклеїнової кислоти). Для нього найчастіше використовують безболісний мазок із внутрішньої сторони щоки (букальний епітелій). Цей метод дозволяє точно встановити спорідненість, виявити схильності до хвороб або дослідити етнічне походження. батька збіглося з ДНК Дмитра".
Людмила розповіла, що в ніч із 6 на 7 травня її син добирався до бункераЗахисна споруда: Укріплене, зазвичай підземне сховище для захисту від обстрілів, ядерної загрози або для розміщення командних пунктів., щоб привітати її з днем народження. Пізніше вона дізналася, що в бункері, де перебував її син, було близько 200 військових. Ніхто з них не вижив.
"У нього були прострелені обидві ноги. Рани дуже важко загоювалися. Але він добрався і привітав мене з днем народження".
За словами Віти, Дмитро загинув у бункері — туди влучила авіабомбаАвіабо́мба ― один із видів авіаційних боєприпасів, які скидають з літального апарата для ураження цілей. . На Ізяславській Алеї Слави розміщено постер зі світлиною Дмитра.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
