Журналісти Суспільного — перші представники медіа, які побували у найбільшому на теренах Хмельниччини нещодавно виявленому склепіСклеп (гробовець) — це наземна або підземна капітальна споруда для поховання. Зазвичай це родинна усипальниця, де труни розміщують на спеціальних постаментах, у саркофагах чи нішах.. Він розміщений на цвинтаріЦвинтар у селі Кутківці (Кам'янець-Подільський район) — це загадковий і монументальний римо-католицький некрополь XVIII–XIX століть. Розташований біля дороги поряд із руїнами колишнього костелу, він вражає своїм масштабом, збереженими неоготичними склепами та старовинними архаїчними хрестами. села Кутківці Закупненської громади. Склеп має 54 поховальні ніші, котрі вимуровані з обох боків у три яруси. Його пограбували і перетворили на смітник.
Про це Суспільне Хмельницький розповів член команди ГО "Україна Інкогніта"ГО "Україна Інкогніта" — це незалежна громадська організація та краєзнавчий проєкт, заснований у 2016 році, головною метою якого є моніторинг, облік та порятунок культурної спадщини України. Команда ентузіастів популяризує маловідомі туристичні та заповідні куточки нашої країни. Дмитро Полюхович.
Про свої враження розповів, як виходив із склепу, Дмитро Полюхович.
"Там, відверто кажучи, ці кістки під ногами, труни — це страшно".
Історик і член громадської організації "Україна Інкогніта" Дмитро Полюхович вперше для загалу на місцевому цвинтарі у селі Кутківці показав виявлений ним два тижні томуЗнімальній групі лише зараз дозволили виїхати на місце зйомки. склеп вісім метрів завдовжки і три метри заввишки.
"Коли світив у поховальну нішуПоховальна ніша (колумбарна стіна) — це спеціальне місце у колумбарії, призначене для зберігання урни з прахом померлого., то кістки видно. Під ногами, я стояв на дошках, це труни. Під ногами людський кістяк. За переказами, ці склепи масово грабувалися в 1960-1970 роках місцевими підлітками".
Історик розповів, припускає, що у цьому склепі хоронили багатих шляхтичівШляхтич — це представник привілейованого панівного стану (аристократії) у Королівстві Польському, Великому Князівстві Литовському та Речі Посполитій. Фактично це східноєвропейський аналог західноєвропейського лицарства, який відповідав українському боярству..
"Кожен шляхтич мав перстень з печаткою, яким завіряв документи. Він, в основному, був золотим. І коли шляхтич помирав, по щиткуВерхня пласка частина якої (щиток) використовувалася для засвідчення справжності документів, листів чи угод. Вона залишала об'ємний відбиток у гарячому воску, який ставився як печатка, його розламували, щоб не можна було від імені померлого щось засвідчити. І, зазвичай, ці персні клали в труну".
Склеп має дев'ять поховальних ніш, пояснив Дмитро Полюхович, вимуровані у три ряди з кожного боку. Всього 54 могильні ніші. Це, розповів історик, найбільший відомий йому склеп в області за кількістю поховальних камер.
"Невідомо, хто тут був похований, чия родина. Чому так багато планувалося поховань".
За цеглою, пригадав Дмитро Полюхович, можна зробити припущення, що склеп належав до середини XIХ століття.
"Швидше всього в кінці коридору був вівтарВівтар — це спеціальне підвищення, камінь або стіл, призначений для здійснення релігійних обрядів, молитов і жертвоприношень. У різних культурах і релігіях це поняття має свої особливості.. Тобто ще може стояла Божа Мати, якась фігура. Основи цього вівтаря — збоку. Це ж було ще освячено як капличкаКапличка (каплиця) — це невелика християнська культова споруда для молитви, яка зазвичай не має вівтаря. У ній не проводять повноцінні літургії, але віряни можуть збиратися для читання молитов, проведення коротких богослужінь або запалювання свічок., швидше всього, а не просто як склеп. Тут замуровувалися небіжчики".
Нині, розповів історик, склеп перетворили на смітник, є сліди пограбування. Цей цвинтар один з найстаріших в області.
"Найбільших і найцікавіших римо-католицьких цвинтарів на території Хмельницької області. Існує від кінця XVIII століття, але найстаріший з виявлених надгробків — це 1812 року. Хоча має бути XVIII століття, але дослідження не проводилися".
Наразі, розповів історик, він лише починає вивчати поховання, тому більшість висновків — попередні. За його словами, на території цього кладовища є, щонайменше, ще п’ять напівзруйнованих і недосліджених склепів. Одним з пояснень такої їх кількості є те, що це був цвинтар парафіїПарафія — це найменша адміністративно-територіальна одиниця в християнській церкві, яка об'єднує вірян (парафіян), що проживають на певній території, мають власний храм і обслуговуються одним або кількома священниками., яка об’єднувала 12 сіл.
За словами Дмитра Полюховича, усіх шляхтичів з навколишніх сіл ховали саме на цьому цвинтарі.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
