Понад п'ять років учасники You-Tube проєкту "Хащі""Хащі" — це популярний український документальний YouTube-проєкт, автори якого мандрують найвіддаленішими, глухими та маловідомими куточками України. Головна мета проєкту — показати справжнє життя української глибинки, зниклі або занедбані села, унікальну природу та збережену автентичність. на чолі з Володимиром Коханом з Хмельниччини досліджують покинуті або малонаселені села України. Наразі вони здійснюють експедицію, у реверсному Реверсивний режим — це спосіб роботи або функціонування системи, за якого її напрямок, обертання або потік змінюються на протилежний.форматі, шляхом, який пройшов Богдан Хмельницький зі своїм військом під час походу в 1648-1649 роках, аби зібрати кошти на автомобілі для військовослужбовців.
Про це автор та ведучий проєкту "Хащі" Володимир Кохан розповів Суспільне Хмельницький.
З його слів, захоплюватись навколишньою красою почав з дитинства.
"Цей проєкт зародився як хобі, якщо дуже коротко. З юних літ мені подобалось досліджувати навколишнє середовище і, за відсутності змоги подорожувати, як то прийнято в цивілізованих країнах, на загальноприйняті курортах, ми досліджували своє рідне село і довколишні села. Згодом це переросло у щось більше".
Володимир розповів, що створення проєкту не було основною метою його досліджень.
"Коли з'явилась можливість порівняти мандри Україною із подорожами по Європі, я зрозумів, що хащі мені подобаються набагато більше. Це викликає емоції. Саме через це я більше починаю любити Україну, пізнаючи її такою, якою вона є насправді, а не так, як її хибно нам подають через телебачення чи шкільну програму. Крок за кроком, абсолютно випадково, вийшло так, що виник проєкт. Це не було продуманою, маркетинговою чи комерційною метою — це хобі".
За словами автора проєкту "Хащі", досліджувати Україну він почав з Хмельниччини.
"Все, що ми робимо — це за покликом серця. Наразі ми відвідали абсолютно всі регіони України, звісно ж, окрім тимчасово окупованих Криму та Луганщини. А почалося все таким собі фрістайлом, з мого рідного регіону. В Україні 28 тисяч сіл, сподіваюсь, в частині побував. Щоправда, точно сказати, в якій кількості був — неможливо".
Володимир зазначив, що багато людей, на його думку, не звертають увагу на навколишню красу.
"Мені більше подобається старий адміністративний поділ Хмельниччини. Зараз за новими районуванням, якщо сказати, відвідайте Хмельницький район — це не сказати нічого, бо все дуже розмито і розкидано. А за старим адміністративним поділом, я би звертав увагу на три райони найбільше: це колишній Віньковецький, Новоушицький, Дунайовецький. Там, що не кожне третє чи четверте село — це забута занедбана перлина. За винятком того, що зараз люди для себе відкрили той самий "Бурбун" у Лисці Бурбун — це мальовничий природний водоспад заввишки 5 метрів, розташований у каньйоні річки Бобрівка поблизу села Лисець (колишнього Дунаєвецького району) на Хмельниччиніі продовжують потрошки відкривати красу хащів".
Втім, як зазначив ведучий проєкту "Хащі", села області стають забутими та занедбаними з часом.
"В тому самому Новоушицькому районі є такий ряд сіл, як Джурджівка Джу́ржівка — село в Україні, у Новоушицькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.чи БучаяБучая́ — село в Україні, у Новоушицькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області., або той самий Віньковецький район, де Бистриця Би́стриця — село в Україні, у Віньковецькій селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області.чи моє рідне село КарижинКари́жин — село в Україні, у Віньковецькій селищній громаді Хмельницького району Хмельницької області., які зараз перетворюються на справжні нікому невідомі хащі. Там життя поза цивілізацією, поза потоком часу. Люди там існують якось паралельно від всього іншого світу, звичного нам, цивілізованого світу".
Володимир розповів, що регіони України, для нього, відчутно відрізняються між собою.
"Різниця між регіонами є кардинальною. І саме Хмельниччина, на мою думку, дуже яскраво це демонструє. Можна сказати, ми тут живемо на такому умовному поділі. Варто перетнути кордон між областями локальними дорогами переїхати через ЗбручЗбруч — це річка на заході України, ліва притока Дністра. Довжина річки — 244 км. Вона бере початок на Подільській височині (у Тернопільському районі) і тече вздовж межі Тернопільської та Хмельницької областей., бо таке не відчуєш на великих трасах, то помічається ця різниця. Так якось виходить, коли потрапляєш з Тернопільщини на Хмельниччину, це ніби з Парижу в Хмельницький. Я стільки часу шукаю відповідь на питання: "Чого ж так?", але до кінця все одно цього зрозуміти не можу".
Автор та ведучий дослідницького проєкту зазначив, що на таку відмінність може впливати ментальність тих, хто проживає на території тієї чи іншої області.
"Як на мене, то є лише пояснення, що це вплив російської імперії. По-друге, ми чомусь досі не можемо ніяк цього шлейфу зросійщення позбавитися. А туди, на ту Галичину, так би мовити, за Збручем, де Тернопільщина, Львівщина, Галичина це не дійшло. На них впливала Австрійська імперія, Польща, у них інша ментальність, інше їм привили, вони інакше мислять, по-іншому будують свій навколишній простір, його оздоблюють, живуть по-іншому, по-інших правилах. Тому і вилаштовується такий умовний поділ".
За словами Володимира Кохана, занедбаних населених пунктів ставатиме більше.
"Хащів стає більше. Зараз така, на жаль, тенденція. Це не дивно у східних регіонах, бо там села вимирають, люди виїжджають. Ситуація буде все більше змінюватися, бо така природа цієї планети, така природа людини, а людина теж тимчасова на цій планеті. У нас щороку величезний негативний приріст населення, що також відображається на селах, бо у містах все не так помітно".
Наразі, зазначив автор проєкту "Хащі", на каналі проєкту майже 550 тисяч підписників. Також команда реалізовує новий для них формат подорожі.
"Зараз, під час своїх відпусток, ми здійснюємо "велику експедицію". Чесно кажучи, наразі проєкт не на першому місці, але ми продовжуємо в нього вкладатись. Ми намагаємось долучати нових людей, але з цим зараз важко, бо всі або в армії, як люди, які раніше були задіяні в проєкті, або працюють на армію, як ми. Робити далекоглядні прогнози щодо того, що буде згодом на нашому каналі просто неможливо".
Володимир Кохан розповів, що експедицію реалізовують для того, аби придбати автомобілі для військовослужбовців.
"Теперішня подорож на Запорожці — двотижневі зйомки, коли ми погружаємось в процес, а не так, як зазвичай, ходимо в експедиції швидко, на вихідних. Ми запланували її давним-давно, разом з волонтерським фондом придбали старий автомобіль за 20 тисяч гривень, обрали дуже символічно саме "Запорожець«Запорожець» (ЗАЗ) — це легендарний радянський та український легковий автомобіль особливо малого класу, який випускався Запорізьким автомобілебудівним заводом (ЗАЗ) з 1960 до 1994 року.", щоб здійснити цю подорож. Ми відтворюємо шлях Богдана ХмельницькогоШлях Богдана Хмельницького 1648–1649 років — це перший, найбільш тріумфальний етап Національно-визвольної війни, який охоплює створення козацько-кримського союзу, розгром польської армії та укладення Зборівського мирного договору. 1648-1649 років тільки у реверсному Реверсивний режим — це спосіб роботи або функціонування системи, за якого її напрямок, обертання або потік змінюються на протилежний.порядку".
За словами автора проєкту, шлях експедиції пролягає з Львівщини до Запоріжчини.
"Богдан Хмельницький зі своїм військом, до котрого пристали селяни, з Микитинської січМикитинська Січ — це відома Запорозька Січ, яка існувала у 1638–1652 роках. Вона слугувала адміністративним та військовим центром і стала першою гетьманською столицею Богдана Хмельницького.і, це сучасне місто Нікополь, дійшов до Львова, до Замостя, до Польщі. Вони взяли ці міста в облогу і завдали сильного удару польській короні. Ми зараз це навпаки зробимо. Замість коней, якими вони їхали майже 400 років тому, їдемо на старому "Запорожці". Єдине що, на жаль, не зможемо доїхати до Нікополя, бо зараз небезпечно знаходитись у прифронтовому місті, то ми прямуємо до надзвичайно важливого та символічного місця, до острова Хортиця в місті Запоріжжя і до автомобільного заводу, де виготовляли цей автомобіль "Запорожець", на якому ми плануємо пройти цю подорож".
Головна мета експедиції — розказати про історію та допомогти Збройним силам України, зазначив ведучий проєкту.
"Важливо розказати про постать Богдана Хмельницького, яка об'єднує українців від Заходу й до Сходу, оскільки, це не локальна постать, яка може викликати протирічя, а загальновідомий герой в історії. Можна сказати, народний герой. Ми подорожуємо, бачимось з людьми, нас гостинно зустрічають. На п'ятий рік повномасштабного вторгнення суспільство дуже втомилося від зборів. На фоні різних корупційних скандалів люди не донатять, але військові, хлопці та дівчата, постійно потребують допомоги, як і наші колеги з "Хащів", які воюють на запорізькому напрямку".
Володимир Кохан зазначив, що кінцевої суми, яку хочуть зібрати — не існує.
"Мені подобається, що коли ми зупиняємось десь, то люди, взнаючи для чого ми це робимо, самі несуть нам гроші, бажають удачі. Є ряд підрозділів, вони постійно потребують автівок і ми хочемо зібрати якомога більшу суму, щоб купити їх. Робимо це з волонтерським фондом PryvitHelpPryvit Help — це український соціальний проєкт, який реалізує ініціативи щодо важливого та надає допомогу тим, хто її потребує., у якій є наш приятель. За ці 4 роки вони передали понад 200 автівок, які він пригнав, поремонтував та віддав на фронт. Збори йдуть, щоправда, дуже погано, але ми дуже хотіли б зібрати на автівку. В ідеалі, то не на одну, а на 4 чи 5, щоб передати військовим. Оскільки, авто на фронті — це розхідник".
Автор проєкту "Хащі" зазначив, що ця подорож покликана привернути увагу суспільства до проблем повномасштабного вторгнення.
"Це автентична подорож, оскільки, ми могли б їхати якоюсь гарною новенькою автівкою, але, вона б не приносила стільки емоцій, не ламалась би нам. Хочемо показати красу нашої країни та нагадати про її величну історію, а також, зробити так, щоб ця історія була й надалі. Наші колеги, побратими, друзі з дитинства, юності та сучасності тримають запорізький напрямок, а фронт, як ми знаємо, все наближається. Якщо Київ є серцем країни, то Запоріжжя — це ще один невід'ємний орган, без якого не було б нашої ідентичності. Це надважливо. Через свою творчість, через свою роботу хочемо донести людям, що це важливо і кожних 5, 10, 100, 200 гривень можуть врятувати життя і захистити той чи інший напрямок фронту".
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
